ЛАМПАДА — ЕТИМОЛОГІЯ
лампа́да
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з середньогрецької;
сгр. λαμπάδα походить від λαμπάς «світильник, факел», пов’язаного з дієсловом λάμπω «світити, сяяти, блищати»;
р. лампа́да, [лампа́д], бр. болг. схв. заст. лампа́да др. лампада, ч. ст. lampad, слц. lampada, м. ламба́да, стсл. лампада, ламъбада;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лампа́д
лампа́с
«лампада»
лямпа́да
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лампа́да | білоруська |
| лампа́да | болгарська |
| лампа́да | давньоруська |
| ламба́да | македонська |
| лампа́да | російська |
| лампа́д | російська |
| лампа́да (заст.) | сербохорватська |
| λαμπάδα «світильник, факел» | середньогрецька |
| λάμπω «світити, сяяти, блищати» | середньогрецька |
| λαμπάς | середньогрецька |
| lampada | словацька |
| лампада | старослов’янська |
| ламъбада | старослов’янська |
| lampad | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України