КІР — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. korь, пов’язане з kora, укр. кора́ (оскільки шкіра хворої дитини лущиться);

споріднене з лит. karaĩ (мн.) «кір; вітрянка; червоно-сині плямки на тілі при тифі»;

сумнівні пов’язання (Petersson AfSIPh 36, 153154) з гр. κόρις «блощиця», дінд. karaṭaḥ «темно-червоний» при реконструкції іє. *kor- «щось червоне»;

р. корь «кір», др. корь «кора», п. kur «краснуха; (заст.) кір», [kor] «скарлатина», [kór, chór] «кір» (з укр.?);

неясне;

п. [kirr] «вигук при зустрічі цигана; (знев.) циган» (з укр.);

очевидно, через польське посередництво запозичено з латинської мови (лат. corrigo «випрямляю; направляю, скеровую; виправляю, поліпшую», до якого зводиться й укр. коректу́ра);

форми з початковим коре(корре-) зумовлені впливом семантично й етимологічно споріднених утворень типу р. корре́ктор, укр. болг. коре́ктор;

р. корриги́ровать, корреги́ровать, бр. карыгі́раваць, ст. корыгацыя «поправка», корикгация «тс.», п. korygować, ч. korigovati, слц. korigovať, вл. korigować, болг. кориги́рам, кореги́рам, м. кориги́ра, схв. кòриговати «коригувати; робити зауваження», слн. korigírati «коригувати»;