КІПТЯГА — ЕТИМОЛОГІЯ

кі́поть «кіптява»

псл. kopъtь «кіптява» з похідними kopъtiti, kopъtěti, очевидно, пов’язане з kypěti «кипіти», kvapiti «квапити»;
споріднене з лит. kvãpas «дихання; запах», лтс. kvêpt «диміти, коптіти», гр. καπνός «дим; піна; водяний пил»;
п. ко́поть, копти́ть, копте́ть, бр. ко́паць, капці́ць, капце́ць, др. копътьный, п. kopeć, kopcić, ч. kopt, ст. kopet, koptiti, слц. заст. kopt, [koptiť sаl,вл. kopć, нл. kopś, kopśiś, болг. [коптя, копте́я] «темнію; мовчу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ки́поть
кипть
киптюга́
киптя́ва
ки́птявий
киптя́га
кіпті́ти «тс.»
кіптюга́ «курява»
кіптя́ва
кіптя́вий
кіптя́га́ «курява»
копіт «тс.»
ко́поть «сажа»
копти́льний
копти́льник
копти́льня
копти́ти «пров’ялювати у диму»
копті́ти «чадити»
копче́ний
копчени́на
копче́ння
копче́ня
скопоти́ти «збити, підняти куряву»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́паць білоруська
капці́ць білоруська
капце́ць білоруська
коптя болгарська
копте́я «темнію; мовчу» болгарська
kopć верхньолужицька
καπνός «дим; піна; водяний пил» грецька
копътьныи давньоруська
kvêpt «диміти, коптіти» латиська
kvãpas «дихання; запах» литовська
kopś нижньолужицька
kopśiś нижньолужицька
kopeć польська
kopcić польська
kopъtь «кіптява» праслов’янська
kopъtěti праслов’янська
kypěti «кипіти» праслов’янська
kvapiti «квапити» праслов’янська
ко́поть російська
копти́ть російська
копте́ть російська
kopt словацька
koptiť sаl українська
kopt чеська
kopet чеська
koptiti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України