КУРНИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
курни́ка́ти «тихо наспівувати, бурмотіти »
звуконаслідувальне утворення (пор. р. [курны́] (вигук, яким імітують нявкання кота);
р. [курны́кать] «муркотати (про кішку); тихо співати», бр. [курна́] «котяче муркотання»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курна́ «котяче муркотання» | білоруська |
| курны́кать «муркотати (про кішку); тихо співати» | російська |
курня́в (вигук, що імітує нявкання кота)
очевидно, результат контамінації слів курни́кати і ня́вкати;
р. [курня́вкать] «нявкати», бр. курняў (виг.), курня́ўкаць «нявкати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курняў (виг.) | білоруська |
| курня́вкать «нявкати» | російська |
| курня́ўкаць «нявкати» | українська |
| курни́кати | ? |
| ня́вкати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України