КУЛЬТ — ЕТИМОЛОГІЯ
культ «поклоніння»
через німецьке або французьке посередництво (нім. Kult, фр. culte) запозичено з латинської мови;
лат. cultus «обробка; догляд; шанування, поклоніння» пов’язане з дієсловом colo «обробляю; турбуюся; прикрашаю; шаную, визнаю», спорідненим з гр. πωλέομαι «рухаюсь навколо якогось місця», псл. kolo «колесо», укр. ко́ло;
р. бр. культ, п. ч. слц. вл. kult, болг. м. култ, схв. култ, слн. kúlt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| культ | білоруська |
| култ | болгарська |
| kult | верхньолужицька |
| πωλέομαι «рухаюсь навколо якогось місця» | грецька |
| cultus «обробка; догляд; шанування, поклоніння» | латинська |
| култ | македонська |
| kult | польська |
| kolo «колесо» | праслов’янська |
| культ | російська |
| култ | сербохорватська |
| kult | словацька |
| kúlt | словенська |
| ко́ло | українська |
| kult | чеська |
| colo «обробляю; турбуюся; прикрашаю; шаную, визнаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України