КРІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

кріт «Talpa europea L.» (зоол.)

псл. krъtъ;
споріднене з лит. krutùs «рухливий, жвавий», krutėti «ворушитися, рухатися», krũtulioti «ворушитися»;
припущення про спорідненість з лит. kùrmis «кріт», дінд. kūrmáḥ «черепаха» (Brückner ZfSlPh 4, 216; Mikl. EW 144; Uhlenbeck 62), лит. turkti «ритися (в землі)» (Machek ESJČ 296) або з дісл. hraustr «бадьорий», двн. (h)rusten «споряджати» (Zupitza GG 123) сумнівні;
форма кріт з голосним і замість закономірного о є результатом пізньої видозміни за зразком форм типу кіт (‹ котъ), під (‹ подъ);
р. бр. крот, др. крътъ, п. kret, ч. krtek, krt, слц. krt, вл. krot, нл. kšet, škret, болг. крът, м. крт, схв. крт, слн. krt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

карти́на «тс. Me; кріт»
керт
керти́на
керти́ти «рити землю»
керти́ця
керти́чина «нарита кротом земля»
кертови́ння «тс.»
кертя́к «тс,»
крит «кріт»
крити́ти
критови́сько «нарита кротом земля»
крот «кріт»
крота́вина
кроти́ти «тс.»
крото́вий
кротови́на
крото́вина «нарита кротом земля»
кротови́ння
крото́вище «тс.»
кротя́чий
крут «кріт»
накроти́ти «нарити землю» (про крота)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крот білоруська
крът болгарська
krot верхньолужицька
kūrmáḥ «черепаха» давньоіндійська
hraustr «бадьорий» давньоісландська
(h)rusten давньонижньонімецька
крътъ давньоруська
krutùs «рухливий, жвавий» литовська
krutėˊti «ворушитися, рухатися» литовська
krũtulioti «ворушитися» литовська
kùrmis «кріт» литовська
tur̃kti «ритися (в землі)» литовська
крт македонська
kšet нижньолужицька
škret нижньолужицька
kret польська
krъtъ праслов’янська
крот російська
кр̏т сербохорватська
krt словацька
kr̀t словенська
кріт (‹ котъ) українська
кіт (‹ котъ) українська
під (‹ подъ) українська
krtek чеська
krt чеська

крет «кріт»

запозичення з польської мови;
п. kret відповідає укр. кріт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крети́чина
креті́вка «купка землі, вирита кротом»
кретова́тина
кретови́нє «тс. »
накрети́ти «нарити землі» (про крота)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kret польська
кріт українська

крини́ця

менш обґрунтоване пов’язання з *krinica «миска, видовбана посудина», р. кри́нка (Фасмер II 377; Sławski III 199–200; Brückner 274; Bern. I 617), як і виведення від гр. κρήνη «джерело, струмок» (Фасмер ГСЭ З, 100–101; Пономарів Мовозн. 1973/5, 62);
той самий корінь виступає в псл. krьtъ, укр. кріт;
псл. *krьnica / krinica «джерело; (виритий) колодязь», похідне від krьnъ «викопаний» (‹ іє. *kr-/ker«різати»);
р. [кри́ни́ца] «криниця», бр крыні́ца, п. krynica «джерело, криниця; цистерна: початок», ст. krzynica «джерело, струмок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

керни́ця
кирни́ця
кирни́чина «холодна джерельна вода»
кирни́чний «криничний»
крени́чини «район джерел»
кре́ничний «тс. »
крини́чаний
кринича́стий «багатий на джерела»
криничи́на «джерело»
криничи́сько «район джерел»
криничи́ще «тс.»
кринички́ «товсті молочні жили у корови»
крини́чний
криничови́на «джерело; сукупність джерел»
крини́чуватий «криничастий»
курни́ца «криниця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
κρήνη «джерело, струмок» грецька
*kr-/ker індоєвропейська
krynica «джерело, криниця; цистерна: початок» польська
*krinica «миска, видовбана посудина» праслов’янська
krьtъ праслов’янська
*krьnica / krinica «джерело; (виритий) колодязь» праслов’янська
krьnъ «викопаний» (‹ іє. *kr-/ker«різати») праслов’янська
кри́нка російська
кри́ни́ца «криниця» російська
кріт українська
крыні́ца українська
krzynica «джерело, струмок» ?

кри́са «пацюк»

пов’язується як дублетна форма з псл. gryz-ti (Holub–Kop. 190), з перс. gerzū «миша», алб. gërth «пацюк», тох. -karśa (у слові arśakarśa «кажан») (Hansen ZfSlPh 22, 168), р. крот. укр. кріт (Преобр. I 399), з дінд. krúdhyati «гнівається» (Горяев Доп. 2, 20), з іє. *(s)ker- «різати» (Горяев 172), з лит. žiùrkė «пацюк» (Janáček Slavia 24, 3);
не виключене російське походження слова в українській мові;
жодне з пояснень не є задовільним;
слово нез’ясованого походження;
р. кры́са, ч. слц. krysa (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

криc «тс.»
криса́к «пацюк-самець»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gërth «пацюк» албанська
krúdhyati «гнівається» давньоіндійська
*(s)ker- «різати» індоєвропейська
žiùrkė «пацюк» литовська
gerzū «миша» перська
gryz-ti праслов’янська
крот російська
кры́са російська
krysaр.) словацька
кріт українська
krysaр.) чеська
-karśa (у слові arśakarśa «кажан»)(Hansen ZfSlPh 22, 168) ?
arśakarśa ?

окроти́ти «обмежити; заспокоїти»

псл. krotiti «приборкувати, гамувати, заспокоювати, приручати», пов’язане з krot-ъkъ «лагідний», до якого зводиться укр. кро́ткий;
р. [кроти́ть] «убивати палкою пійманих тюленів», [окроте́ть] (про морський приплив) «зупинитися, досягнути вершини і відстоятися», укроти́ть «заспокоїти, приборкати, угамувати», др. кротити «заспокоювати», п. krocić «гамувати», ukrocić «заспокоїти, погамувати», ukrócić, okrocić, okrócić «тс.», ч. krotiti «заспокоювати, гамувати», слц. krotit’ «тс.», нл. krośiś «каструвати», skrośiś «приборкати», болг. кротя́ «заспокоюю, угамовую», кроту́вам «сиджу тихо, смирно», м. кроти «приборкує, вгамовує», схв. кро̀тити «заспокоювати, гамувати», слн. krotíti «тс.», стсл. кротити «приборкувати, гамувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

окороча́тися «утихомирюватися, угамовуватися»
укроти́ти «угамувати, заспокоїти; приборкати, приручити; смирити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кротя́ «заспокоюю, угамовую» болгарська
кротити «заспокоювати» давньоруська
кроти «приборкує, вгамовує» македонська
krośiś «каструвати»«приборкати» нижньолужицька
skrośiś «каструвати»«приборкати» нижньолужицька
krocić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
ukrocić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
ukrócić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
okrocić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
okrócić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
krotiti «приборкувати, гамувати, заспокоювати, приручати» праслов’янська
кроти́ть «убивати палкою пійманих тюленів» російська
кро̀тити «заспокоювати, гамувати» сербохорватська
krotit' «тс.» словацька
krotíti «тс.» словенська
кротити «приборкувати, гамувати» старослов’янська
кро́ткий українська
окроте́ть «зупинитися, досягнути вершини і відстоятися» (про морський приплив) українська
укроти́ть «заспокоїти, приборкати, угамувати» українська
кроту́вам «сиджу тихо, смирно» українська
krotiti «заспокоювати, гамувати» чеська
krot-ъkъ «лагідний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України