КРОСНА — ЕТИМОЛОГІЯ

виведення від *qort-sna, пов’язаного з укр. крути́ти, [кря́тати] (Горяев 171), або від *krob-sno, спорідненого з нвн. Reff «пристрій у вигляді гачків на плечах для перенесення важких речей; ручка у коси; бокова решітка в хліві», свн. rëf, дісл. hrip «пристрій для перенесення дров або торфу» (Machek ESJČ 295), позбавлене підстав;

менш обґрунтовані зіставлення з гр. κρόκη «ткацький утік», κρέκω «прибиваю човником (тчу)», дісл. hroell (*hrahila) «ціпок, яким прибивають тканину», дангл. hraegl «одяг», двн. hregil «тс.» (Преобр. І 391–392; Matzenauer LF 9, 13; Bezzenberger BB 27, 170; Reichelt KZ 46, 32–330; Zupitza GG 123; Boisacq 513);

споріднене з лит. krãsė «крісло», лтс. krašu (rati) «(віз) із коробом»;

псл. krosno «дерев’яна рама різного призначення», утворене за допомогою суфікса -sno від основи *kre- : *kro- «край», наявної також у псл. krajь, kroma, укр. край, кро́ма, пов’язане з псл. *krěslo, укр. крі́сло (з іншим вокалізмом і суфіксом);

р. кро́сно «ручний ткацький верстат; нитки, основа для ткання», бр. кро́сны «кросно; посад; сувій», др. кросно «ткацький верстат, ткацький навій», п. krosno «кросно; п’яльці», ч. (заст.) krosna «короб (для носіння на спині)», слц. krosná «ткацький верстат; розп’ята на ньому тканина; ткацький вал», полаб. krösnə (мн.) «ткацький верстат», болг. кросно́ «ткацький вал; ткацький навій», м. кросно «ткацький навій», схв. крȍсна «ткацький верстат», слн. krósna, цсл. кросно «тс.»;

псл. kresati (krešǫ);

дальші зв’язки непевні;

пов’язується (ЭССЯ 12, 124–125) з псл. krasa «краса» і реконструюється давніше значення «створювати, творити»;

зіставляється (Sławski III 225–227) з kremy (kremene) «кремінь», kremsati і зводиться до іє. *(s)ker- «краяти, відтинати»;

вважалося (Otrębski LP I 137–138) результатом контамінації слів česati і *kremy;

спроба пов’язати з гр. κρέκω «б’ю, стукаю», виходячи з припущення про зв’язок з кро́сна «ткацький станок» (Bezzenberger BB 27, 170) непереконлива;

немає достатніх підстав зближувати також з лит. krósnis «піч», лтс. krāsns «тс.» (Топоров IV 179; Fortunatov BB 3, 67; Bern. І 611; Skok II 190–191) і лит. krešeti, krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) (Matzenauer L F 9, 24–25), як і з ч. klestiti «обрубувати гілля; каструвати», лит. sklempti «різати, тесати, стригти» (Machek ESJČ 300);

р. (заст. діал.) креса́ть «кресати», бр. краса́ць, крэ́сіць, п. krzesać, ст. krzosać, ч. křésati, слц. kresať, вл. křesać, нл. [kśasaś], схв. кресати, слн. kresáti;

очевидно, фонетичний варіант форми кро́сно, що може зумовлюватися наближенням до утворень із суфіксом -л(о);

псл. krěslo / kreslo «сидіння із спинкою»;

споріднене з лит. kreslas «крісло», лтс. krêsls «стілець», прус. kreslan «ослінчик, стілець» і, з іншим ступенем вокалізму, лит. krãsė «крісло», лтс. kreša «ослінчик», kreslis «зйомна спинка у саней»;

пов’язане з псл. *krosno, укр. кро́сно і, можливо, зводиться до іє. *kret-/kert- «крутити, в’язати»;

існує також припущення (Pokorny 617) про зв’язок з іє. *kred«перекриття з балок»;

виведення з *krěptlo «те, що підпирає», утвореного з *krěpъkъ «міцний, сильний» (Machek ESJČ 300), викликає сумнів;

необгрунтована думка про литовське походження слова (Карский РФВ 49, 20; Būga RR II 160–165);

заслуговує на увагу зіставлення псл. krěslo і *kerslo «чересло» у їх спільних значеннях «пахвина, крижі, стегна» (Ніканчук Белар. лінгв. 14, 70–73);

р. кре́сло «крісло», бρ. крэ́сла «крісло, стілець», п. krzesło «стілець», ст. krzasło «крісло», [krzosło] «стілець», ч. křeslo, слц. kreslo, вл. křesło, болг. кресло́ «тс.»;