КРИНИЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

крини́ця

псл. *krьnica / krinica «джерело; (виритий) колодязь», похідне від krьnъ «викопаний» (‹ іє. *kr-/ker«різати»);
той самий корінь виступає в псл. krьtъ, укр. кріт;
менш обґрунтоване пов’язання з *krinica «миска, видовбана посудина», р. кри́нка (Фасмер II 377; Sławski III 199–200; Brückner 274; Bern. I 617), як і виведення від гр. κρήνη «джерело, струмок» (Фасмер ГСЭ З, 100–101; Пономарів Мовозн. 1973/5, 62);
р. [кри́ни́ца] «криниця», бр крыні́ца, п. krynica «джерело, криниця; цистерна: початок», ст. krzynica «джерело, струмок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

керни́ця
кирни́ця
кирни́чина «холодна джерельна вода»
кирни́чний «криничний»
крени́чини «район джерел»
кре́ничний «тс. »
крини́чаний
кринича́стий «багатий на джерела»
криничи́на «джерело»
криничи́сько «район джерел»
криничи́ще «тс.»
кринички́ «товсті молочні жили у корови»
крини́чний
криничови́на «джерело; сукупність джерел»
крини́чуватий «криничастий»
курни́ца «криниця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
κρήνη «джерело, струмок» грецька
*kr-/ker індоєвропейська
krynica «джерело, криниця; цистерна: початок» польська
*krьnica / krinica «джерело; (виритий) колодязь» праслов’янська
krьnъ «викопаний» (‹ іє. *kr-/ker«різати») праслов’янська
krьtъ праслов’янська
*krinica «миска, видовбана посудина» праслов’янська
кри́нка російська
кри́ни́ца «криниця» російська
кріт українська
крыні́ца українська
krzynica «джерело, струмок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України