КОРОСТЯВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
коро́ста
псл. *korsta «короста, струп»;
споріднене з лит. kar̃šti (karšiù) «чесати, розчісувати», лтс. kā̀ršt (kā̀ršu, kā́rsu) «тс.», лат. carro «дряпаю, чешу (вовну)», дінд. káṣati «шкрябає, дряпає», kuṣtham «проказа», нвн. harsch «шерехуватий, жорсткий»;
іє. *kers- /kors-, варіант кореня *kes- «чесати, рубати», ускладненого інфіксом -r-;
припускається також (ЭССЯ 11, 93–95) можливість зв’язку з псл. kora «кора»;
тлумачення псл. *korsta як інфільтрату з кельтських мов (Мартынов Язык 42–43);
р. коро́ста, бр. каро́ста, др. короста, п. krosta, ч. ст. krasta, chrásta, слц. chrasta, [krastу], полаб. chorstvoi̯ «парші», болг. м. кра́ста, схв. крȁста «короста», крȁсте «віспа», слн. krásta «струп», стсл. крaстa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коро́ставий
коро́ставка
«хвора коростою; ропуха»
корости́тися
«коростявіти»
корості́й
«хворий коростою»
коро́стя́вий
коро́стявіти
коро́стяний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каро́ста | білоруська |
| кра́ста | болгарська |
| káṣati «шкрябає, дряпає» | давньоіндійська |
| kuṣtham «проказа» | давньоіндійська |
| короста | давньоруська |
| *kers- | індоєвропейська |
| *kes- «чесати, рубати» | індоєвропейська |
| -r- | індоєвропейська |
| kors- | індоєвропейська |
| carro «дряпаю, чешу (вовну)» | латинська |
| kā̀ršt «тс.» (k$aršu, k$arsu) | латиська |
| kā̀ršu | латиська |
| kā́rsu | латиська |
| kar̃šti «чесати, розчісувати» (karšiù) | литовська |
| кра́ста | македонська |
| harsch «шерехуватий, жорсткий» | нововерхньонімецька |
| chorstvoi̯ «парші» | полабська |
| krosta | польська |
| *korsta «короста, струп» | праслов’янська |
| kora «кора» | праслов’янська |
| *korsta | праслов’янська |
| коро́ста | російська |
| крȁста «короста» | сербохорватська |
| крȁсте «віспа» | сербохорватська |
| chrasta | словацька |
| krastу | словацька |
| krásta «струп» | словенська |
| крaстa | старослов’янська |
| krasta (ст.) | чеська |
| chrásta (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України