КООПТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
коопта́ція «введення до складу виборного органу нових членів без додаткових виборів»
очевидно, запозичення з німецької мови;
н. Kooptation, як і англ. cooptation, походить від лат. cooptatio «кооптація, додаткові вибори», пов’язаного з дієсловом coopto «вибираю, обираю», утвореним за допомогою префікса co(m)- «з-» від дієслова opto «вибираю, обираю; бажаю, прошу», спорідненого з псл. zapa «надія», укр. [за́пко] «прикро, неприємно; заздро»;
р. болг. коопта́ция, бр. каапта́цыя, п. kooptácja, ч. kooptace, слц. kooptåcia, вл. kooptować «кооптувати», м. схв. кооптациіа, слн. kooptácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кооптува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cooptation | англійська |
| каапта́цыя | білоруська |
| коопта́ция | болгарська |
| kooptować «кооптувати» | верхньолужицька |
| cooptatio «кооптація, додаткові вибори» | латинська |
| кооптациіа | македонська |
| Kooptation | німецька |
| kooptácja | польська |
| zapa «надія» | праслов’янська |
| коопта́ция | російська |
| кооптациіа | сербохорватська |
| kooptåcia | словацька |
| kooptácija | словенська |
| за́пко «прикро, неприємно; заздро» | українська |
| kooptace | чеська |
| coopto «вибираю, обираю» | ? |
| co(m)- «з-» | ? |
| opto «вибираю, обираю; бажаю, прошу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України