КОНТУЗИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
конту́зія
запозичення з латинської мови;
лат. contusio «контузія; удар; розбиття, розтирання; полом, псування» пов’язане з contundo «розбиваю, знищую, б’ю; товчу, подрібнюю, розтираю», утвореним за допомогою префікса соm(соn-) «з-» від дієслова tundo «б’ю, стукаю; товчу, мелю», спорідненого з дінд. tundatē «штовхає, коле, жалить», tudáti «тс.», дангл. styntan «штовхати», stōtan, двн. stōʒran, гот. stautan, дісл. stauta «тс.», stuttr «короткий», дірл. dotuit «валить», алб. shtynj (*studniō) «штовхаю», вірм. ťndal, ťndel «ставати приголомшеним, труситись», можливо, також з псл. studiti «охолоджувати; морозити, трусити», укр студи́ти «тс.»;
р. болг. Конту́зия, бр. канту́зія, п. kontuzja, ч. kontuze, kontuse, слц. kontúzia, м. контузија, схв. кòнтузиja, слн. kontгzíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конту́жений
конту́зити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shtynj «штовхаю» (*studn$iō) | албанська |
| канту́зія | білоруська |
| Конту́зия | болгарська |
| ťndal | вірменська |
| stautan | готська |
| styntan «штовхати» | давньоанглійська |
| stōʒran | давньоверхньонімецька |
| tundatē «штовхає, коле, жалить» | давньоіндійська |
| dotuit «валить» | давньоірландська |
| stauta «тс.» | давньоісландська |
| contusio «контузія; удар; розбиття, розтирання; полом, псування» | латинська |
| контузија | македонська |
| kontuzja | польська |
| studiti «охолоджувати; морозити, трусити» | праслов’янська |
| Конту́зия | російська |
| кòнтузиja | сербохорватська |
| kontúzia | словацька |
| kontгzíja | словенська |
| kontuze | чеська |
| kontuse | чеська |
| contundo «розбиваю, знищую, б’ю; товчу, подрібнюю, розтираю» | ? |
| соm(соn-) «з-» | ? |
| tundo «б’ю, стукаю; товчу, мелю» | ? |
| tudáti «тс.» | ? |
| stōtan | ? |
| stuttr «короткий» | ? |
| ťndel «ставати приголомшеним, труситись» | ? |
| студи́ти «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України