КОЛЧАН — ЕТИМОЛОГІЯ

колча́н «сагайдак, піхви для стріл» (іст.)

запозичене, мабуть, через російське посередництво, з татарської мови;
тат. заст. калчан, як і башк. калъян «гс.», можливо, походить від незасвідченого булг. *kalčan, яке було б відповідником відомої в інших тюркських мовах звукової форми кешен, похідної від кеш «сагайдак»;
безпосереднє виведення російської форми від булг. *kalčan (Добродомов PP 1974/4, 115–119) чи від чаг. kalkan «щит» (Matzenauer LF 8, 41) або зближення з тур. kolçak «муфта; залізна рука в панцирі» (Bern. І 543) чи kalça (qaldža) «бедро» (Баскаков PP 1974/4, 119–120) менш обґрунтовані;
р. колча́н, калча́н, бр. калча́н, п. kołczan, болг. колча́н, слн. kolčan;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ковчанъ «тс. » (1617)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калъян «гс.» башкирська
калча́н білоруська
колча́н болгарська
*kalčan булгарська
*kalčan булгарська
kołczan польська
kolčan словенська
калчан татарська
kolçak «муфта; залізна рука в панцирі» турецька
калча́н українська
kalkan «щит» чагатайська
калчан ?
кешен ?
кеш «сагайдак» ?
колча́н ?

тапча́н

очевидно, запозичення з тюркських мов;
пор. тюрк. tapčan «підвищення, трон», дтюрк. tapčan «підставка на трьох ніжках»;
ненадійним видається припущення (КЭСРЯ 447) про утворення за типом колча́н «сагайдак» від р. то́пать [«стоптувати каблуки, кривити»], букв. «кривоногий»;
помилковим є виведення (Scheludko 143) від рум. tăpşán «схил, пологість»;
р. топча́н, бр. тапча́н, п. tapczan;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тапчани́на «поганий тапчан»
тапча́нник
топча́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тапча́н білоруська
tapčan «підставка на трьох ніжках» давньотюркська
tapczan польська
то́пать «стоптувати каблуки, кривити» російська
топча́н російська
tăpşán «схил, пологість» румунська
tapčan «підвищення, трон» тюркські
колча́н «сагайдак» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України