КОЛОС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́лос (тип суцвіття)
псл. *kolsb «колос», що виводиться від *kolti «колоти»;
споріднене з алб. kall (‹*kalso-) «колос, соломинка»;
первісно означало «колючий, з гострою формою»;
пор. нім. Ähre «колос», гот. ahs, дісл. ах, пгерм. *akes «тс.», пов’язані з іє. *аk- «бути гострим», і гр. στάχῡς «колос», що продовжує іє. *stengh«колоти»;
менш обґрунтоване твердження про генетичний зв’язок з нім. Hülse «оболонка, стручок» (Holub–Lyer 241; Machek ESJČS 200), яке відповідає свн. hülse, двн. hulsa «тс.» і разом з двн. дангл. hëlan «ховати, покривати», герм. *hul-/*hel- «тс.» (пгерм. *kel «ховаючи накривати») продовжує іє. *kel- «покривати, закривати, укутувати», представлене також у лат. cēllare «ховати, укривати», кімр. celu «тс.», дірл. celim «укриваю», гр. καλύπτω «тс., закутую» (тоді вихідним значенням псл. *kolsъ мало б бути «те, що покриває зерна; оболонка»);
зближення з лат. collum «шия», гот. hals «тс.» (Zupitza GG 50; Torp 82) через фонетичні труднощі зовсім неприйнятне, як і зіставлення з дінд. śílaḥ «колос, що залишився на ниві» (Agrell BSl. Lautst. 44–45) та kāsthám, kaṣṭham «поліно, обрубок дерева», гр. κλών «гілка, пагін» (Bezzenberger BB 16, 120);
р. ко́лос, бр. ко́лас, п. kłos, ч. слц. klas, вл. kłós, kłosa, нл. kłos, полаб. klås, болг. м. клас, схв. клȃс, слн. klás, стсл. класъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колоса́тий
«який має багато колосків, з великим колосом»
колоси́на
«колос; [колосся, відірване від стебла; колосся після молотьби]»
колоси́нє
«полова»
колоси́стий
«тс.»
колоси́ти(ся)
«викидати колос; виднітися колосками»
колосі́й
«колосиста рослина»
колосі́льник
«той, хто збирає колосся»
колосіння
«стан і пора викидання колоса; [колосся, відірване від стебла; колосся після молотьби]»
колосі́ти
«тс.»
колоско́ві
«злакові хлібні рослини»
(мн.)
коло́сниця
(у словосполученні Федоська колосниця «день 29 травня, коли жито починає колоситися»)
колоснува́ти
«молотити зрізане колосся, відмолочувати остюки від збіжжя (ячменю та ін.)»
колосова́ть
«очищати ячмінне зерно від остюків»
колосові́
«тс.»
коло́со́к
коло́сся
колосува́ння
«відірване від стебла колосся, колосся після молотьби»
колосува́ти
«тс. Ж; обмолочувати колосся (?) Г»
колося́ний
«колосковий»
обколосова́ть
«обмолотити, не розв’язуючи снопа»
па́колосок
«колосочок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kall «колос, соломинка» (‹*kalso-) | албанська |
| ко́лас | білоруська |
| клас | болгарська |
| kłós | верхньолужицька |
| kłosa | верхньолужицька |
| *hul-/*hel- «тс.» (пгерм. *k$el «ховаючи накривати») | германські |
| ahs | готська |
| hals «тс.» | готська |
| στάχῡς «колос» | грецька |
| καλύπτω «тс., закутую» (тоді вихідним значенням псл. *kolsъ мало б бути «те, що покриває зерна; оболонка») | грецька |
| κλών «гілка, пагін» | грецька |
| hëlan «ховати, покривати» | давньоанглійська |
| hulsa «тс.» | давньоверхньонімецька |
| hëlan «ховати, покривати» | давньоверхньонімецька |
| śílaḥ «колос, що залишився на ниві» | давньоіндійська |
| celim «укриваю» | давньоірландська |
| ах | давньоісландська |
| *аk- «бути гострим» | індоєвропейська |
| *stengh «колоти» | індоєвропейська |
| *kel- «покривати, закривати, укутувати» | індоєвропейська |
| celu «тс.» | кімрська |
| cēllare «ховати, укривати» | латинська |
| collum «шия» | латинська |
| клас | македонська |
| kłos | нижньолужицька |
| Ähre «колос» | німецька |
| Hülse «оболонка, стручок» | німецька |
| klås | полабська |
| kłos | польська |
| *akes «тс.» | прагерманська |
| *kolsb «колос» | праслов’янська |
| ко́лос | російська |
| клȃс | сербохорватська |
| hülse | середньоверхньнімецька |
| klas | словацька |
| klás | словенська |
| класъ | старослов’янська |
| klas | чеська |
| *kolti «колоти» | ? |
| означало «колючий, з гострою формою» | ? |
| Ähre «колос» | ? |
| kaṣṭham «поліно, обрубок дерева» | ? |
коло́с «статуя, предмет, створіння величезних розмірів; велетень»
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Kolóss «колос, гігант», фр. colosse «тс.» походять від лат. colossus «велетенська статуя», що виводиться від гр. κολοσσός «статуя великого розміру», слова невідомого, мабуть середземноморського, походження;
р. коло́сс, бр. кало́с, ч, слц. вл. kolos, болг. м. ко́лос, схв. кòлос, слн. kólós;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колоса́льний
«величезний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кало́с | білоруська |
| ко́лос | болгарська |
| kolos | верхньолужицька |
| κολοσσός «статуя великого розміру» | грецька |
| colossus «велетенська статуя» | латинська |
| ко́лос | македонська |
| Kolóss «колос, гігант» | німецька |
| коло́сс | російська |
| кòлос | сербохорватська |
| kolos | словацька |
| kólós | словенська |
| ч | українська |
| colosse «тс.» | французька |
колоса́тка (бот.)(у сполученні к.осока «осока лисяча, Саrех vulpina L.»)
похідне утворення від слова колос: назва зумовлена тим, що квітки цієї рослини зібрані в колоски і утворюють колосовидні, волотисті або китицевидні суцвіття (Словн. бот. 386; Флора УРСР II 468; Вісюліна–Клоков 109–110; Нейштадт 136; Симоновић 98– 99);
Фонетичні та словотвірні варіанти
колосадка
(у сполученні осока-к. «тс.»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| колос | ? |
колосни́к «чавунний брусок решітки в топках»
запозичення з російської мови;
р. коло́сни́к «тс.; брусок або жердина для сушіння хмелю, укладання снопів; [будова для зберігання відходів обмолоту (соломи, полови); критий тік для снопів; сарай для сінаї», [колошники́] «ряд брусків або жердин для сушіння снопів» пов’язані з ко́лос «тип суцвіття», що відповідає укр. ко́лос «тс.»;
бр. каласні к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колошни́к
«верхня частина доменної печі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каласні к «тс.» | білоруська |
| коло́сни́к «тс.; брусок або жердина для сушіння хмелю, укладання снопів; [будова для зберігання відходів обмолоту (соломи, полови); критий тік для снопів; сарай для сінаї» | російська |
| ко́лос «тс.» | українська |
| колошники́ «ряд брусків або жердин для сушіння снопів» | ? |
| ко́лос «тип суцвіття» | ? |
колосни́к «кошик соняшника»
не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни форми [коле́со] «кошик соняшника», зближеної або з ко́лос «тип суцвіття», або, через схожість кліток кошика соняшника і колосникових ґраток, з колосни́к «чавунний брусок решітки в топках»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коле́со «кошик соняшника» | ? |
| ко́лос «тип суцвіття» | ? |
| колосни́к «чавунний брусок решітки в топках» | ? |
колосня́к «Leymus Hochst. (Elymus L.)» (бот.)
похідне утворення від слова ко́лос;
назва зумовлена тим, що суцвіття цієї рослини утворює густий колос, який закінчується верхівковим колоском;
р. колосня́к;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колосник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́лос | ? |
| колосня́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України