КОВБОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ковба́н «колода, на якій рубають дрова; короткий товстий оцупок дерева замість табурета; колода, чурбак, пень Ж»

очевидно, утворення, пов’язані з укр. р. колобо́к «невеликий круглий хлібець», р. [колоба́н] «товстий коржик»;
виведення від нвн Kolbe «кінець колоди» (Шелудько 34), як і зближення з псл. *kъlbasa «ковбаса» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 126–129), викликає сумнів;
р. [колбя́к] «відрубок колоди, чурбак», п. [kouban (koban)] «пень, колода, на якій рубають дрова» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́вбик «чурбак, колодочка (дерев’яна)»
ко́вбиця «колода, на якій рубають дрова; підпора, стояк (глиняний) для лави Ж»
ко́вбок «товстіша частина дерева, відрізана від вершини; пень Шух; колода, чурбак»
ковбо́н «колода, чурбак»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kouban «пень, колода, на якій рубають дрова» (koban)] (з укр.) польська
*k «ковбаса» праслов’янська
колоба́н «товстий коржик» російська
колобо́к «невеликий круглий хлібець» українська
колобо́к «невеликий круглий хлібець» ?
Kolbe «кінець колоди» ?
колбя́к «відрубок колоди, чурбак» ?

колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий коржик; омлет Ж]»

безпідставне твердження про спорідненість із слн. sklabotína «осад, намив» (Torbiörnsson І 80);
з точки зору фонетики непереконливе виведення слов’янських форм від гр. κόλλαβος «вид пшеничного хліба, пиріг» (Korsch AfSlPh 9, 513; Bern. I 542543) або від шв. klabb «цурка», норв. klabb «грудка» чи дісл. kolfr «брус, паля, жердина» (Knutsson GL 49; Vasmer RSl 5, 136);
думка про зв’язок з псл. kolo «колесо», р. [ко́ло] (КЭСРЯ 205; Горяев 151) достатньо не аргументована;
зіставляється також з лтс. kalbaks «шматок хліба»;
зближення з укр. [ковба́н] «колода, оцупок дерева, чурбак, пень», [ко́вбок] «товстіша частина дерева, відрізана від вершини; пень, колода, чурI бак», [ко́вбик] «шлунок», [ковба́тка] «кусок м’яса», очевидно, вторинне;
можливо, пов’язане з псл. *klǫbъ «щось скручене, звите подібно до кулі», укр. клуб;
задовільного етимологічного пояснення не має;
р. колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]», [ко́лоб] «тс.», [колоба́н] «хліб різної форми», бр. [калабо́к] «пиріжок, булочка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калабо́к «пиріжок, булочка» білоруська
κόλλαβος «вид пшеничного хліба, пиріг» грецька
kolfr «брус, паля, жердина» давньоісландська
kalbaks «шматок хліба» латиська
klabb «грудка» норвезька
kolo «колесо» праслов’янська
*klǫbъ «щось скручене, звите подібно до кулі» праслов’янська
ко́ло російська
колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]» російська
sklabotína «осад, намив» словенська
ковба́н «колода, оцупок дерева, чурбак, пень» українська
клуб українська
ко́лоб «тс.» українська
колоба́н «хліб різної форми» українська
klabb «цурка» шведська
ко́вбок «товстіша частина дерева, відрізана від вершини; пень, колода, чурI бак» ?
ко́вбик «шлунок» ?
ковба́тка «кусок м’яса» ?

ко́пка «невелика заглибина або ніша, куди загортають жар»

менш переконливе тлумачення основи коп- у даному разі як результату метатези іє. *peku- «пекти», паралельної до лит. kèpti «пекти», лтс. cept «тс.» (Непокупний тж) – Див. ще ко́вбиця;
зіставляється також (Непокупний Мовозн. 1974/6, 60) з копа́ти (пор. іншу назву цієї реалії [я́мка]);
очевидно, результат спрощення і фонетичних змін давнішої форми *[ко́вбка], пов’язаної з [ко́вбиця] «запічок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́почка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*pek «пекти» індоєвропейська
cept «тс.» латиська
kèpti «пекти» литовська
коп- ?
ще ?
копа́ти (пор. іншу назву цієї реалії [я́мка]) ?
ко́вбка ?
ко́вбиця «запічок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України