КОБЕЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кобе́ля «корзина, кошик; рибальське знаряддя, схоже на сак»
запозичення з німецької мови;
свн. kobel «халупа; курник, саж; коробка воза» утворене від kobe «саж, клітка», спорідненого з гр;
п. kobiel «кошик», ч. слц. kabela «сумка», вл. kobjeļ «кошик; зморшка», нл. kobjela «кошик; грозова хмара»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кібе́л
кобе́л
«корзина»
кобі́вка
кобівча́
«тс.»
кобі́лка
кобі́льчина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kobjeļ «кошик; зморшка» | верхньолужицька |
| kobjela «кошик; грозова хмара» | нижньолужицька |
| kobiel «кошик» | польська |
| kobel «халупа; курник, саж; коробка воза» | середньоверхньнімецька |
| kobe «саж, клітка» | середньоверхньнімецька |
| kabela «сумка» | словацька |
| kabela «сумка» | чеська |
кобели́на «рогіз, Typha L.» (бот.)
очевидно, пов’язані з кобеля «кошик» як назви рослин, з яких плетуть кошики;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кобе́льни́к
«комиш, Scirpus L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кобеля «кошик» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України