КЛАЦ — ЕТИМОЛОГІЯ

клац

афективно-звуконаслідувальне утворення, подібне до кло́кати, кля́скати;
щодо ц пор. бац, буц, гуц, ду́цнути;
слц. kl’acnúť «ляснути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кла́цалка «вид дитячої цяцьки»
кла́цати
клацу́н «той, хто клацає зубами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kl'acnúť «ляснути» словацька
кло́кати українська
кля́скати українська
бац українська
буц українська
гуц українська
ду́цнути українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України