КИРГИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кирги́зи «народ тюркської мовної групи» (одн.)
запозичене з киргизької мови за посередництвом російської;
кирг. кыргыз «киргиз» продовжує дтюрк. gïrgïz (назва одного з племінних обʼєднань тюрків);
зближення з тюрк. kyr «пустеля; поле» і gizmäk «кочувати» (Фасмер II 237; Мельхеев 45) необґрунтоване;
р. болг. кирги́з, бр. кіргі́з, п. ч. слц. вл. Kirgiz, м. Киргиз, схв. Кùргӣз, слн. Kirgiz;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кіргі́з | білоруська |
| кирги́з | болгарська |
| Kirgiz | верхньолужицька |
| gïrgïz (назва одного з племінних обʼєднань тюрків) | давньотюркська |
| кыргыз «киргиз» | киргизька |
| Киргиз | македонська |
| Kirgiz | польська |
| кирги́з | російська |
| Кùргӣз | сербохорватська |
| Kirgiz | словацька |
| Kirgiz | словенська |
| kyr «пустеля; поле» | тюркські |
| gizmäk «кочувати» | тюркські |
| Kirgiz | чеська |
кирги́к «степовий дерихвіст, Glareola nordmanni Fisch.» (орн.)
очевидно, звуконаслідувальне утворення;
пор. інші назви птаха: укр. [киргиз], р. тирку́шка;
його голос передається як тріскуча трель кітті-кірріі-кітіі-тіі (Птицы СССР 217–218) або кірлійк, кірлійк;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тирку́шка | російська |
| киргиз | українська |
| кітті-кірріі-кітіі-тіі | українська |
| кірлійк | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України