КИЛИМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ки́лим

запозичення з тюркських мов;
аз. крим.-тат. тур. kilim «килим» походить, очевидно, від перс. kiläm (kelim, gelim) «килим без ворсу»;
р. [ки́ли́м, кели́м] «килим», бр. [кі́лі́м] «тс.», п. kilim «килимок без ворсу», ч. kelim «декоративний барвистий килим ручної роботи», kilim, слц. kelim «тс.», болг. кили́м «килим», м. килим, схв. кȕлим, ћȕлим «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

килима́р
килима́рниця
килима́рство
килимка́р «килимар»
килимка́рство «килимарство»
кили́мниця
килимо́ваний «закритий килимами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kilim «килим» азербайджанська
кі́лі́м «тс.» білоруська
кили́м «килим» болгарська
kilim «килим» кримсько-татарська
килим македонська
kiläm «килим без ворсу» (kelim, gelim) перська
kelim перська
gelim перська
kilim «килимок без ворсу» польська
ки́ли́м російська
кели́м «килим» російська
кȕлим сербохорватська
ћȕлим «тс.» сербохорватська
kelim «тс.» словацька
kilim «килим» турецька
kelim «декоративний барвистий килим ручної роботи» чеська
kilim «декоративний барвистий килим ручної роботи» чеська

ки́лемня «келія»

не зовсім ясне;
можливо, результат деформації слова [ке́льня] «келія» під впливом ки́лим;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́льня «келія» українська
ки́лим українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України