КЕРМАНИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

ке́рма «кермо» (заст.)

результат видозміни закономірної звукової форми основи корма ( ‹кърма), яка зазнала зближення з запозиченою основою дієслова керува́ти;
р. [кирма] «велике стернове весло на носі і на кормі судна» (з укр.?), [кирмова́ть] «працювати стерновими веслами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кер «стерновий»
керма́нич
кермо́
кермови́й
кермува́ти «спрямовувати кермом; керувати»
підкерма́нич «помічник стернового»
підке́рмич «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кирма «велике стернове весло на носі і на кормі судна» (з укр.?) російська
кирмова́ть «працювати стерновими веслами» російська
кърма старослов’янська
корма ( ‹кърма) українська
керува́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України