КЕЛЕШОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ке́лих

запозичення з польської мови;
п. kielich, як і ч. kalich, ст. kalich, kelich, слц. kalich, вл. нл. keluch, ст. keluch, kelich, слн. kélih, походить від двн. chelih (старше свн. kelich, kelch, нвн. Kelch) «келих», яке зводиться до лат. calix «тс.», спорідненого з гр. κύλιξ «кубок, келих», κάλυξ «чашечка квітки», дінд. kalásá- «горщик, кухоль, миска»;
р. [ке́лих] «церковна чаша; чарка» (з укр.), бр. ке́ліх «келих»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ке́лаш «вид глиняної посудини»
ке́лех
ке́лешо́к
ке́лишо́к
ке́ліх
келіхъ (XV ст.)
келі́шок «чарка»
келю́х «келих»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́ліх «келих» білоруська
keluch верхньолужицька
kelich верхньолужицька
keluch верхньолужицька
κύλιξ «кубок, келих» грецька
κάλυξ «чашечка квітки» грецька
chelih «келих» (старше свн. kelich, kelch, нвн. Kelch) давньоверхньонімецька
kalásá- «горщик, кухоль, миска» давньоіндійська
calix «тс.» латинська
keluch нижньолужицька
keluch нижньолужицька
kelich нижньолужицька
kielich польська
kelich середньоверхньнімецька
kelch середньоверхньнімецька
Kelch середньоверхньнімецька
kalich словацька
kélih словенська
kalich чеська
kelich чеська
ке́лих «церковна чаша; чарка»укр.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України