КВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ква (вигук, що відтворює крик жаби)
пор. лит. kvakėˊti «квакати», лтс. kvàkt, kvâkt, нвн. quaken, лат. coaxāre «тс.», гр. κοάξ «ква»;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до kra, krakati, можливо, успадковане вже з індоєвропейської прамови;
псл. kva, kvakati;
р. ква-ква́, ква́кать, бр. ква-ква, ква́каць, п. kwa (вигук, що відтворює крик качки), kwakać «крякати» (про качок), ч. kva, kvá, kvákati (про жаб), слц. kvá, kvak, kvákati «тс.», вл. kwakać «крякати», нл. kwakaś «тс.», болг. ква-ква, ква́кам, м. квак-квак, квака, схв. ква, ква́кати, слн. kvá, kvákati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ква-ква́
«тс.»
ква́кати
квакітли́вий
ква́кнути
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ква-ква | білоруська |
ква́каць | білоруська |
ква-ква | болгарська |
ква́кам | болгарська |
kwakać «крякати» | верхньолужицька |
κοάξ «ква» | грецька |
coaxāre «тс.» | латинська |
kvàkt | латиська |
kvâkt | латиська |
kvakėˊti «квакати» | литовська |
квак-квак | македонська |
квака | македонська |
kwakaś «тс.» | нижньолужицька |
quaken | нововерхньонімецька |
kwa «крякати» (вигук, що відтворює крик качки), kwakać (про качок) | польська |
kwakać | польська |
krakati | праслов’янська |
kva | праслов’янська |
kvakati | праслов’янська |
ква-ква́ | російська |
ква́кать | російська |
ква | сербохорватська |
ква́кати | сербохорватська |
kvá «тс.» | словацька |
kvak «тс.» | словацька |
kvákati «тс.» | словацька |
kvá | словенська |
kvákati | словенська |
kva (про жаб) | чеська |
kvá (про жаб) | чеська |
kvákati (про жаб) | чеська |
смо́ква «інжир, Ficus carica L.» (бот.)
очевидно, псл. smoky «смоква»;
загальноприйнятої етимології не має;
вважається запозиченням з готської мови (Фасмер–Трубачев III 689; Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Stender-Petersen 363–364; Knutsson GL 44–45; Schwarz AfSlPh 41, 125);
гот. smakka «смоква» пов’язується з нвн. schmecken «смакувати» (Johansson KZ 36, 383) або вважається запозиченим, як і гр. συ̃ϰα «смокви», з якоїсь доіндоєвропейської середземноморської мови (Feist 438–439; Skok III 293–294);
висловлено думку (Иллич-Свитыч ЭИРЯ II 71–75) про власне слов’янське походження від кореня smok- «соковитий» і про запозичення в готську мову зі слов’янських, як припускав уже Я.Грімм;
р. бр. болг. м. смо́ква, др. смокъва, п. вл. нл. smokwa «тс.», ч. smоkvoň «смоковниця», слц. smokva, схв. смо̏ква, слн. smókva, стсл. смокы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
смокви́на
«в’ялений інжир»
(Ме)
смокви́ня
«персик»
смоківни́ця
«смоква»
смоко́вниця
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
смо́ква | білоруська |
смо́ква | болгарська |
smokwa «тс.» | верхньолужицька |
smakka «смоква» | готська |
συ̃ϰα «смокви» | грецька |
смокъва | давньоруська |
смо́ква | македонська |
smokwa «тс.» | нижньолужицька |
schmecken «смакувати» | нововерхньонімецька |
smokwa «тс.» | польська |
smoky «смоква» | праслов’янська |
смо́ква | російська |
ква | сербохорватська |
smokva | словацька |
smókva | словенська |
смокы | старослов’янська |
smоkvoň «смоковниця» | чеська |
smok- «соковитий» | ? |
квак «бугай, Вotaurus nаеvius» (орн.)
звуконаслідувальне утворення, повʼязане з ква, ква́кати;
р. [ква́ка] «Botaurus naevius»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кваку́н
«якийсь птах»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ква́ка «Botaurus naevius» | російська |
ква | ? |
ква́кати | ? |
це́рква
псл. *сr̥ky, род. в. *сr̥kъve;
праслов’янське запозичення з германських мов;
пор. гот. *kyrikō «церква», двн. chirihha, днн. kirika, дангл. cirice, circe «тс.», що походять від гр. ϰυριϰὸν (οἰϰίον) «Господній (дім)», (ϰυρια-ϰόν), який являє собою форму с. р. прикметника ϰυριαϰός, утвореного від ϰύριος «повелитель, володар; Господь»;
припускалося також два різні запозичення: балканослов’янське crьky з гот. *kyrikō та пізніше моравсько-паннонське cirъky зі старобаварської форми дав. в. одн. chirichun (Nahtigal IF 57, 70);
неприйнятне виведення *сr̥ky з нар.-лат. *cyrica (Boháč LF 35, 440);
пояснення початкового с- див. ЭССЯ 3, 198–199;
р. це́рковь, бр. царква́, др. цьркы «церква; храм; християнська віра; віросповідання; обов’язки стосовно церкви; парафія», п. cerkiew, каш. cerkvjô, ч. církev, слц. cirkev, вл. cyrkei, нл. cerkwja, cerkwa, полаб. cårk’áі, болг. цъ́рква, м. црква, схв. цр̑ква, слн. cårkev, стсл. црькы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надцерко́вний
це́рківка
«вид писанки»
церківни́к
«дзвонар і паламар»
це́рков
це́рковка
«тс.»
церко́вний
церко́вник
церко́вниця
церко́вщина
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
царква́ | білоруська |
цъ́рква | болгарська |
cyrkei | верхньолужицька |
*kyrikō «церква» | готська |
*kyrikō | готська |
ϰυριϰὸν «Господній (дім)» (οἰϰίον) | грецька |
cirice | давньоанглійська |
chirihha | давньоверхньонімецька |
kirika | давньонижньонімецька |
цьркы «церква; храм; християнська віра; віросповідання; обов’язки стосовно церкви; парафія» | давньоруська |
cerkvjô | кашубський |
црква | македонська |
*cyrica | народнолатинська |
cerkwja | нижньолужицька |
cerkwa | нижньолужицька |
cårk'áі | полабська |
cerkiew | польська |
*сr̥ky | праслов’янська |
прикметника | російська |
це́рковь | російська |
ква | сербохорватська |
cirkev | словацька |
cårkev | словенська |
црькы | старослов’янська |
církev | чеська |
*сr̥kъve | ? |
*сr̥kъve | ? |
*kyrikō «церква» | ? |
circe «тс.» | ? |
прикметника | ? |
ϰύριος «повелитель, володар; Господь» | ? |
chirichun | ? |
chirichun | ? |
chirichun | ? |
*сr̥ky | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України