КАЛЕНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Кале́ник
через церковнословʼянську мову запозичено з грецької;
гр. Καλλίνικος, Καλλένικος утворене від прикметника καλλίνικος «той, хто здобуває (святкує) славну перемогу; переможний», що складається з основ прикметника καλός «красивий» та іменника νίκη «перемога», спорідненого з лит. apnìkti «атакувати» або з псл. nісь «пониклий обличчям до землі», укр. ни́ций;
р. Калли́ник, бр. Калі́нік, болг. Калини́к, стсл. Каленикъ, Калиникъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Каленик
(1437)
Каллинікъ
«добропобѣдникъ, ил (и) добропобѣдител»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Калі́нік | білоруська |
Калини́к | болгарська |
Καλλίνικος | грецька |
καλλίνικος «той, хто здобуває (святкує) славну перемогу; переможний» | грецька |
καλός «красивий» | грецька |
νίκη «перемога» | грецька |
Καλλένικος | грецька |
apnìkti «атакувати» | литовська |
nісь «пониклий обличчям до землі» | праслов’янська |
Калли́ник | російська |
Каленикъ | старослов’янська |
ни́ций | українська |
кале́ник «костогриз, Соссоthraustes L.» (орн.)
мотивація перенесення неясна;
результат перенесення власного імені Кале́ник (пор. інші назви птахів такого походження юро́к, [гри́цик, івано́к, іва́нчик] та ін.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Кале́ник (пор. інші назви птахів такого походження юро́к, [гри́цик, івано́к, іва́нчик] та ін.) | ? |
марти́н «водоплавний птах, Larus L.» (орн.)
результат перенесення на птаха власного імені людини, очевидно, під впливом західноєвропейських мов (пор.фр. martin-pêcheur «рибалочка, водомороз, Alcedo L.», martin-chasseur «тс.», нім. Martinsvogel «лунь, Circus Lacépède; водомороз»);
до перенесення імен людей на птахів пор. укр. [гри́цик, кале́ник, юрко́], рос. [авдо́тка] «болотяний кулик» і под;
р. марты́н, марты́шка «тс.: крячок, Sterna L.», п. marcin «деркач, Crex crex L.», болг. [марти́н] (вид птаха), схв. [мàртинац] (водоплавний птах), слн. martínec «уліт травник, Tringa totanus L.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
марти́н (вид птаха) | болгарська |
marcin «деркач, Crex crex L.» | польська |
авдо́тка «болотяний кулик» | російська |
марты́н | російська |
мàртинац (водоплавний птах) | сербохорватська |
martínec «уліт травник, Tringa totanus L.» | словенська |
гри́цик | українська |
кале́ник | українська |
юрко́ | українська |
марты́шка «тс.: крячок, Sterna L.» | українська |
гри́цик | ? |
кале́ник | ? |
юрко́ | ? |
кали́на «Viburnum opulus L.» (бот.)
псл. kalina «Viburnum opulus L.», похідне від kalъ «мокра земля, болото, драговина, грязь»;
назва зумовлена вологолюбністю калини і її поширенням у болотистих місцях;
спроби повʼязання з дінд. kālaḥ «чорний, синьо-чорний» з огляду на чорний колір ягід рослин, до яких початково могла застосовуватися ця назва – горобини, Viburnum lanata L., бирючини, Ligustrum vulgare L. (Bern. I 473–474; Фасмер II 168; Walde–Hofm. І 139), з псл. kaliti «гартувати, розжарювати» на тій підставі, що червоні плоди рослини подібні за кольором до розпеченого заліза (Brückner AfSlPh 24, 187), з нім. Holunder (Holder, двн. holuntar, holantar) «чорна бузина, Sambucus nigra L.» (Hirt BB 24, 279; Kluge–Mitzka 315; Преобр. І 286), з дінд. śaláḥ «палиця», вірм. salard «гілка з листям» (Agrell. Zwei Beiträge zur Lautgeschichte, 1918, 11–12) непереконливі;
р. кали́на, бр. калі́на, п. ч. слц. нл. kalina, вл. kalinka, ст. kalina, kalena, болг. кали́на «калина; гранат», схв. кàлина «бирючина, Ligustrum L.», слн. kálina «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кале́ник
«хліб з калиновими ягодами»
калини́на
«калинове дерево»
кали́ні́вка
«горілка, настояна на ягодах калини»
кали́нник
«пиріг з ягодами калини; кисіль з цих ягід»
калиння́к
«зарості калини»
(зб.)
кали́нок
кали́ня
«червона корова»
калинянки́
«сорт червоних яблук»
кили́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
калі́на | білоруська |
кали́на «калина; гранат» | болгарська |
kalinka | верхньолужицька |
kalina (ст.) | верхньолужицька |
kalena (ст.) | верхньолужицька |
salard «гілка з листям» | вірменська |
holuntar | давньоверхньонімецька |
holantar | давньоверхньонімецька |
kālaḥ «чорний, синьо-чорний» | давньоіндійська |
śaláḥ «палиця» | давньоіндійська |
kalina | нижньолужицька |
Holunder «чорна бузина, Sambucus nigra L.» | німецька |
Holder | німецька |
kalina | польська |
kalina «Viburnum opulus L.» | праслов’янська |
kalъ «мокра земля, болото, драговина, грязь» | праслов’янська |
kaliti «гартувати, розжарювати» | праслов’янська |
кали́на | російська |
кàлина «бирючина, Ligustrum L.» | сербохорватська |
kalina | словацька |
kálina «тс.» | словенська |
kalina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України