КАЛЕНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

Кале́ник

через церковнословʼянську мову запозичено з грецької;
гр. Καλλίνικος, Καλλένικος утворене від прикметника καλλίνικος «той, хто здобуває (святкує) славну перемогу; переможний», що складається з основ прикметника καλός «красивий» та іменника νίκη «перемога», спорідненого з лит. apnìkti «атакувати» або з псл. nісь «пониклий обличчям до землі», укр. ни́ций;
р. Калли́ник, бр. Калі́нік, болг. Калини́к, стсл. Каленикъ, Калиникъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Каленик (1437)
Каллинікъ «добропобѣдникъ, ил (и) добропобѣдител» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Калі́нік білоруська
Калини́к болгарська
Καλλίνικος грецька
καλλίνικος «той, хто здобуває (святкує) славну перемогу; переможний» грецька
καλός «красивий» грецька
νίκη «перемога» грецька
Καλλένικος грецька
apnìkti «атакувати» литовська
nісь «пониклий обличчям до землі» праслов’янська
Калли́ник російська
Каленикъ старослов’янська
ни́ций українська

кале́ник «костогриз, Соссоthraustes L.» (орн.)

мотивація перенесення неясна;
результат перенесення власного імені Кале́ник (пор. інші назви птахів такого походження юро́к, [гри́цик, івано́к, іва́нчик] та ін.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Кале́ник (пор. інші назви птахів такого походження юро́к, [гри́цик, івано́к, іва́нчик] та ін.) ?

марти́н «водоплавний птах, Larus L.» (орн.)

результат перенесення на птаха власного імені людини, очевидно, під впливом західноєвропейських мов (пор.фр. martin-pêcheur «рибалочка, водомороз, Alcedo L.», martin-chasseur «тс.», нім. Martinsvogel «лунь, Circus Lacépède; водомороз»);
до перенесення імен людей на птахів пор. укр. [гри́цик, кале́ник, юрко́], рос. [авдо́тка] «болотяний кулик» і под;
р. марты́н, марты́шка «тс.: крячок, Sterna L.», п. marcin «деркач, Crex crex L.», болг. [марти́н] (вид птаха), схв. [мàртинац] (водоплавний птах), слн. martínec «уліт травник, Tringa totanus L.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
марти́н (вид птаха) болгарська
marcin «деркач, Crex crex L.» польська
авдо́тка «болотяний кулик» російська
марты́н російська
мàртинац (водоплавний птах) сербохорватська
martínec «уліт травник, Tringa totanus L.» словенська
гри́цик українська
кале́ник українська
юрко́ українська
марты́шка «тс.: крячок, Sterna L.» українська
гри́цик ?
кале́ник ?
юрко́ ?

кали́на «Viburnum opulus L.» (бот.)

псл. kalina «Viburnum opulus L.», похідне від kalъ «мокра земля, болото, драговина, грязь»;
назва зумовлена вологолюбністю калини і її поширенням у болотистих місцях;
спроби повʼязання з дінд. kālaḥ «чорний, синьо-чорний» з огляду на чорний колір ягід рослин, до яких початково могла застосовуватися ця назва – горобини, Viburnum lanata L., бирючини, Ligustrum vulgare L. (Bern. I 473–474; Фасмер II 168; Walde–Hofm. І 139), з псл. kaliti «гартувати, розжарювати» на тій підставі, що червоні плоди рослини подібні за кольором до розпеченого заліза (Brückner AfSlPh 24, 187), з нім. Holunder (Holder, двн. holuntar, holantar) «чорна бузина, Sambucus nigra L.» (Hirt BB 24, 279; Kluge–Mitzka 315; Преобр. І 286), з дінд. śaláḥ «палиця», вірм. salard «гілка з листям» (Agrell. Zwei Beiträge zur Lautgeschichte, 1918, 11–12) непереконливі;
р. кали́на, бр. калі́на, п. ч. слц. нл. kalina, вл. kalinka, ст. kalina, kalena, болг. кали́на «калина; гранат», схв. кàлина «бирючина, Ligustrum L.», слн. kálina «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кале́ник «хліб з калиновими ягодами»
калини́на «калинове дерево»
кали́ні́вка «горілка, настояна на ягодах калини»
кали́нник «пиріг з ягодами калини; кисіль з цих ягід»
калиння́к «зарості калини» (зб.)
кали́нок
кали́ня «червона корова»
калинянки́ «сорт червоних яблук»
кили́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калі́на білоруська
кали́на «калина; гранат» болгарська
kalinka верхньолужицька
kalina (ст.) верхньолужицька
kalena (ст.) верхньолужицька
salard «гілка з листям» вірменська
holuntar давньоверхньонімецька
holantar давньоверхньонімецька
kālaḥ «чорний, синьо-чорний» давньоіндійська
śaláḥ «палиця» давньоіндійська
kalina нижньолужицька
Holunder «чорна бузина, Sambucus nigra L.» німецька
Holder німецька
kalina польська
kalina «Viburnum opulus L.» праслов’янська
kalъ «мокра земля, болото, драговина, грязь» праслов’янська
kaliti «гартувати, розжарювати» праслов’янська
кали́на російська
кàлина «бирючина, Ligustrum L.» сербохорватська
kalina словацька
kálina «тс.» словенська
kalina чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України