КАЗУЇСТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
казуї́ст
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Kazuíst, Kasuístik, фр. саsuiste, casuistique походять від ісп. casuista, початкове «теолог, який застосовує закони моралі до окремих питань совісті», утвореного з слат. cāsus «питання совісті»;
р. болг. казуи́ст, п. слц. kazuіstа, ч. kasuista, схв. казỳіст(а), слн. kazuíst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
казуї́стика
казуїсти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| казуи́ст | болгарська |
| casuista | іспанська |
| Kazuíst | німецька |
| Kasuístik | німецька |
| kazuіstа | польська |
| казуи́ст | російська |
| казỳіст(а) | сербохорватська |
| cāsus «питання совісті» | середньолатинська |
| kazuіstа | словацька |
| kazuíst | словенська |
| саsuiste | французька |
| casuistique | французька |
| kasuista | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України