КАДОБИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́діб «велика діжка; [колодязьний зруб з цілого пня]»
менш обґрунтованими є спроби реконструкції псл. *kadь-dьlbъ (Trautmann Göttingische Gelehrte Anzeigen 1911, 258; Георгиев БЕ 1978/3, 201; Винник 99), яке не пояснює всіх значень, або ж як запозичення з турецької мови (Karłowicz SWO 238);
пн.-псл. *ka-dьl̥bъ, утворене з компонента *ka(*ko), наявного також у словах каблу́к, коверза́, і основи дієслова *dьl̥bti «довбати»;
р. [ка́долб] «видовбана з дерева посудина», [ка́долба, ка́долбь] «тс.», бр. ка́даўб «бочка, видовбана з стовбура дерева», п. kadłub «тулуб», ст., діал. «видовбаний пень, колода», ч. kadlub «велика посудина, видовбана із стовбура; форма для лиття, взірець, схема», мор. [kadłub] «видовбаний пень для зберігання зерна; грудна клітка; вбита гуска без крил і шиї», слц. kadlub «цямрина криниці; форма для лиття; живіт», вл. kadołb «димар», нл. ст. kadlub «видовбаний пень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́давбень
кадавбе́ць
«тс.»
ка́дівб
«тс.»
ка́доб
«частина комори; стара бочка для попелу; тулуб»
ка́дов
«велика бочка, видовбана з дерева для зберігання хліба»
ка́довб
«кадіб»
кадовбе́ц
«видовбана деревʼяна сільниця»
ка́дуб
«тс.; [польова криниця Пит. іст. і діал.; тулуб Ж]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка́даўб «бочка, видовбана з стовбура дерева» | білоруська |
kadołb «димар» | верхньолужицька |
kadłub «видовбаний пень для зберігання зерна; грудна клітка; вбита гуска без крил і шиї» | моравське |
kadlub «видовбаний пень» (ст.) | нижньолужицька |
kadłub «тулуб» | польська |
*kadь-dьlbъ | праслов’янська |
ка́долб «видовбана з дерева посудина» | російська |
ка́долба | російська |
ка́долбь «тс.» | російська |
kadlub «цямрина криниці; форма для лиття; живіт» | словацька |
kadlub «велика посудина, видовбана із стовбура; форма для лиття, взірець, схема» | чеська |
*ka-d<SUP>ь</SUP>l̥bъ | ? |
*ka(*ko) | ? |
*d<SUP>ь</SUP>l̥bti «довбати» | ? |
кочубе́й «посмітюха, жайворонок чубатий, Galerida eristata L.» (орн.)
етимологічно не зовсім ясне;
на думку Булаховського (Вибр. пр. III 238), походить із тюркських мов;
пояснюється також (Варбот Этимология 1968, 68–69) як похідне від чуб (псл. čubъ) з префіксальним елементом ko- (псл. ko-, ka-), тим самим, що і в коверзува́ти, ка́діб та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кочубе́йка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ko- | праслов’янська |
ko- | праслов’янська |
čubъ | праслов’янська |
ka- | праслов’янська |
чуб (псл. čubъ)(псл. ko-, ka-) | українська |
коверзува́ти | українська |
ка́діб | українська |
ка́від «рід, порода»
очевидно, результат сполучення не зовсім ясного компонента ка-, що виділяється також у словах ка́верза, ка́діб та ін., і основи дієслова води́тися (пор. ви́водок);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка- | ? |
ка́верза | ? |
ка́діб | ? |
води́тися (пор. ви́водок) | ? |
кавра́тити «бентежити, підбурювати, збуджувати»
можливо, утворене з компонента ка-, наявного також у словах каблу́к, ка́верза, ка́діб, і основи дієслова (на)вра́титися «привʼязнути; упертися, затятися»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка- | ? |
каблу́к | ? |
ка́верза | ? |
ка́діб | ? |
вра́титися «привʼязнути; упертися, затятися» | ? |
ка́довб «невелике озеро на болоті чи яма з водою на полі»
очевидно, результат видозміни форм [кавто́ба] «яма з водою», [ковто́ба] «тс.», зближених з [ка́довб] «кадіб»;
тлумачиться також (Толстой Сл. геогр. терм. 220–224; Фасмер II 287) як етимологічно тотожне слову ка́діб;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кадавба́ня
«тс.»
кадо́вбина
«яма з водою, ковбаня»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кавто́ба «яма з водою» | ? |
ковто́ба «тс.» | ? |
ка́довб «кадіб» | ? |
ка́діб | ? |
калю́жа
реконструкція псл. *kalo-luža (Vasmer RSl 4, 164; Otrębski LP 5, 187; Holub–Kop. 161; Machek ESJČ 237) непереконлива;
досить поширеним також є пояснення слова як результату сполучення словотворчого компонента ka-, наявного у словах каблу́ка, ка́верза, ка́діб, з іменником luža (Фасмер II 170; Brückner AfSlPh 39, 11; Malinowski PF 5, 117; Mikl. EW 153, 177);
псл. kaljuža, kaluža «калюжа»;
щодо дальшої етимології погляди розходяться;
можливо, повʼязане з kalъ (укр. кал «бруд, болото»);
пор. у тому ж значенні утворення з іншим суфіксом п. kal-eń «тс.»;
р. [калю́жа́, калу́жа], [ка́лу́га] «калюжа; болото, драговина», бр. [калю́га], калю́жына «калюжа», п. kałuża, [kałuż], ст. kaługa, ч. kaluž, kaluže, ст. kaluha, слц. kaluž(a), kalužina, схв. кàљужа, кàљуга, слн. kalúža «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калу́жа
калу́жниця
«водяний жук, Hydrophilus»
(зоол.)
калю́га
калю́жити
«робити калюжі; бруднити, брудно щось робити»
калю́житися
«купатися в калюжі»
калю́жний
калю́жниця
«рослина родини жовтцевих, що росте на болотах, берегах водоймищ, Caltha L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
калю́га | білоруська |
калю́жына «калюжа» | білоруська |
kal-eń «тс.» | польська |
kałuża | польська |
kałuż | польська |
kaługa (ст.) | польська |
*kalo-luža | праслов’янська |
luža | праслов’янська |
kaljuža | праслов’янська |
kaluža «калюжа» | праслов’янська |
kalъ | праслов’янська |
калю́жа́ | російська |
калу́жа | російська |
ка́лу́га «калюжа; болото, драговина» | російська |
кàљужа | сербохорватська |
кàљуга | сербохорватська |
kaluž(a) | словацька |
kalužina | словацька |
kalúža «тс.» | словенська |
кал «бруд, болото» | українська |
kaluž | чеська |
kaluže | чеська |
kaluha (ст.) | чеська |
каблу́ка | ? |
ка́верза | ? |
ка́діб | ? |
кандзю́ба «кривизна, крючок»
не зовсім ясне;
можливо, результат поєднання словотворчого компонента ка(н)- (з н епентетичним), того самого, що і в словах ка́верза, ка́діб та ін., і основи слова дзьоб(дзюб);
Фонетичні та словотвірні варіанти
закандзю́битися
«закарлючитися; виявити перші ознаки переходу з інший стан»
кандзюбну́ти
«полетіти носом»
скандзю́бити
«скорчити, звести»
скандзю́битися
«скорчитися, померти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка(н)- (з н епентетичним) | ? |
ка́верза | ? |
ка́діб | ? |
дзьоб(дзюб) | ? |
кану́дити «нудити, тошнити»
результат поєднання словотворчого компонента ка-, наявного також у словах ка́верза, ка́діб та ін., з дієсл. нуди́ти (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка- | ? |
ка́верза | ? |
ка́діб | ? |
кашу́би «етнографічна група поляків»
запозичення з польської мови;
п. Kaszuby, очевидно, утворилось на основі етимологічно неясного апелятива kaszuby «мочарі», яким спочатку було названо відповідну територію;
виведення від іменника szuba «шуба» за допомогою підсилювального компонента ka-, як у ка́верза, ка́діб (Brückner 222; Фасмер II 215), малопереконливе;
р. бр. кашу́бы, п. Kaszub, ч. слц. вл. Kašub, слн. kašúbščina «кашубський діалект»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кашу́б
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кашу́бы | білоруська |
Kašub | верхньолужицька |
Kaszuby | польська |
kaszuby «мочарі» | польська |
szuba «шуба» | польська |
Kaszub | польська |
кашу́бы | російська |
Kašub | словацька |
kašúbščina «кашубський діалект» | словенська |
Kašub | чеська |
ка́верза | ? |
ка́діб | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України