КАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

результат перенесення назви [ка́ва, ка́вка] «сива ворона, галка» за подібністю забарвлення;

пор. [га́лка] «чорна вівця» ВеНЗн;

п. [kawula] «чорна або руда корова»;

псл. kav-, kavъka, kavъkati;

звуконаслідувальне утворення, споріднене з лит. kóva «галка», kóvas «тс.» і паралельне дінд. kā́uti «кричить», гр. καύηξ «чайка», двн. kaha «галка», лат. cavannus «сіра сова»;

р. [ка́вкать] «кричати» (про галку, дитину), бр. [ка́ўкаць] «каркати» (про галку), [каўка] «галка», п. вл. нл. kawka, ч. слц. kavka, схв. кȃвка, слн. kávka;

результат експресивної видозміни слова [ка́вка] «тс.», можливо, внаслідок зближення звуконаслідування кав, що позначає крик цих птахів, з вигуком цяв;

афективне утворення, очевидно, повʼязане з [ґaва́ґати] «верзти, базікати» (див.);