КАВЕРНА — ЕТИМОЛОГІЯ
каве́рна
запозичення з латинської мови;
лат. caverna «печера, яма», cavernōsus «печеристий, ніздрюватий» повʼязані з прикметником cavus «порожній», розширеним іменниковим суфіксом етруського походження -erna;
р. бр. болг. м. каве́рна, п. kawerna, ч. слц. kaverna, схв. кавèрна, слн. kavêrna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каверно́зний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каве́рна | білоруська |
| каве́рна | болгарська |
| caverna «печера, яма» | латинська |
| cavernōsus «печеристий, ніздрюватий» | латинська |
| cavus «порожній» | латинська |
| каве́рна | македонська |
| kawerna | польська |
| каве́рна | російська |
| кавèрна | сербохорватська |
| kaverna | словацька |
| kavêrna | словенська |
| kaverna | чеська |
ка́вер «вир; коловорот»
утворення з компонента ка-, наявного також у словах каблу́к, ка́верза, та основи вер(ч), яка може бути повʼязана з вир (псл. ѵіrъ, ѵьrěti «вирувати») або з верті́ти (пор. [ко́ворот] «коловорот»);
ч. [kávjer] «драгва»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́верна
«вибоїна на дорозі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ѵіrъ (псл. ѵіrъ, ѵьrěti «вирувати»)(пор. [ко́ворот] «коловорот») | праслов’янська |
| ѵьrěti | праслов’янська |
| kávjer «драгва» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України