ЗМИКИТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мики́тити «міркувати, метикувати; [викручуватися, нечисто діяти; плутати, псувати справу Me]»
неясне;
можливо, пов’язане з метикува́ти ([митикува́ти]);
зв’язок з власним іменем Мики́та, очевидно, вторинний;
р. смики́тить «збагнути», п. [przemykicić] «обдурити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замики́титися
«заметушитися, захвилюватися»
змики́тити
«додуматися; обманути, не виконати обіцянки»
меке́тити
«викручуватися»
мики́та
«незграбна, вайлувата, нетямуща людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| przemykicić «обдурити» | польська |
| смики́тить «збагнути» | російська |
| метикува́ти ([митикува́ти]) | ? |
| Мики́та | ? |
фрицува́ти «муштрувати, дресирувати»
запозичення з польської мови;
п. frycować «глузувати з новачка» утворене від fryc «новачок, початківець», яке походить від н. Fritz, демінутивної форми власного імені Friedrich;
щодо використання власних імен у творенні нових слів пор. укр. змики́тити «додуматися» від Мики́та, ч. frant «франт» від František, н. hänseln «висміювати» від Hans;
ч. ст. frickovati «жартувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Fritz | німецька |
| hänseln «висміювати» | німецька |
| frycować «глузувати з новачка» | польська |
| fryc «новачок, початківець» | польська |
| змики́тити «додуматися» | українська |
| Мики́та | українська |
| frant «франт» | чеська |
| frickovati «жартувати» | чеська |
| змики́тити «додуматися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України