ЖУЖМИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
жу́жмити «бгати»
очевидно, утворене від псл. [*žužьmъ], іменника, що походить від балто-слов’янського кореня *geug- «щось овальної форми; горбок, шпиль»;
споріднене з ґу́ґля «гуля», р. [гу́гля] «гуля, жовно», п. guga «гуля», лит. gaũgaras «гірська верховина», gùnkla «жовно, наріст», gugà «пагорок»;
менш обґрунтоване пов’язання (Фасмер II 64) із звуконаслідувальними р. жу́желица, жужжа́ть з припущенням первісного значення «кишіння (комах)»;
р. [жу́жма] «достаток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жу́жмом
«зібгавши, безладно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gaũgaras «гірська верховина» | литовська |
| gùnkla «жовно, наріст» | литовська |
| gugà «пагорок» | литовська |
| guga «гуля» | польська |
| *žužьmъ | праслов’янська |
| гу́гля «гуля, жовно» | російська |
| жу́желица | російська |
| жужжа́ть «кишіння (комах)» | російська |
| жу́жма «достаток» | російська |
| ґу́ґля «гуля» | українська |
| *geug- «щось овальної форми; горбок, шпиль» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України