ЖОПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ґольо́па «стегно» (вульг.)
очевидно, повʼязане з [ґа́ли] (вульг.) «литки»;
кінцева частина могла бути викликана контамінацією з жо́па (пор. [жо́піти] «сісти навпочіпки», [жі́пнути] «тс.»);
зміна ненаголошеного а › о в першому складі є результатом зближення з го́лий;
п. holopa «велика кістка (в страві); велика (незграбна) нога» (з укр.?), [holopki] «голі ніжки» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гольо́па
«зад (у коня)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
holopa «велика кістка (в страві); велика (незграбна) нога» (з укр.?) | польська |
holopki «голі ніжки» (з укр.?) | українська |
ґа́ли «литки» (вульг.) | ? |
жо́па (пор. [жо́піти] «сісти навпочіпки», [жі́пнути] «тс.») | ? |
го́лий | ? |
жі́пнути «причаїтися, сісти навпочіпки»
очевидно, пов’язане з р. жо́па (вульг.) «зад», етимологічно неясним;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жо́піти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жо́па «зад» (вульг.) | російська |
піджі́пка «зад, сідниці»
похідне утворення від незасвідченого *жо́па, спорідненого з р. жо́па, яке переконливої етимології не має;
найчастіше порівнюється з р.-цсл. жупа «яма», укр. жу́па «соляна яма»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піджо́пок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жо́па | російська |
жупа «яма» | русько-церковнослов’янська |
*жо́па | українська |
жу́па «соляна яма» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України