ЖОЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
жола́ «земляний горіх, Arachis hypogaea L.» (бот.)
псл. *[žela] ‹ *gela;
споріднене з дінд. golaḥ «куля», снн. ннн. kolle, kol «голова; верхня частина куща або дерева», норв. koll «вершина; голова; тім’я», дісл. kollr «кругла вершина дерева або гори; голова», що мають інший вокалізм;
пов’язання з псл. *golva, укр. голова́ (Persson Beitr. 66–67) малоймовірне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| golaḥ «куля» | давньоіндійська |
| kollr «кругла вершина дерева або гори; голова» | давньоісландська |
| koll «вершина; голова; тім’я» | норвезька |
| *žela | праслов’янська |
| *gela | праслов’янська |
| *golva | праслов’янська |
| kolle | середньонижньонімецька |
| kol «голова; верхня частина куща або дерева» | середньонижньонімецька |
| голова́ | українська |
| kolle | ? |
| kol | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України