ДЯДЬО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дя́дя
результат давньоруської видозміни форми дѣдя «дідусь» у дитячій мові;
припускається, що в минулому це слово мало значення «батько»;
р. дя́дька, дя́дя, [дя́дина, де́дина], бр. дзя́дзька, дзя́дзіна, др. дядя, дядько, дядьковичь, п. [dziadzia, dziadzio, dziadko, dziadz’ko] «дядько» (з бр. і укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дя́дик
«батько»
дя́дина
«дружина дядька»
дядини́
«проводи, день поминання померлих родичів»
дя́динки
«тс.»
дя́дна
«дядина»
дя́дько
дядькове́й
«тс.»
дя́дькович
«син дядька»
дядьковщина
«спадщина по дядькові»
дя́дьо
дядя́нець
«дядько»
дя́тини
«звичай роздавати бідним у великодній вівторок свячену їжу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзя́дзька | білоруська |
| дядя | давньоруська |
| dziadzia «дядько» (з бр. і укр.) | польська |
| dziadzio «дядько» (з бр. і укр.) | польська |
| dziadko «дядько» (з бр. і укр.) | польська |
| dziadz'ko «дядько» (з бр. і укр.) | польська |
| дя́дя | українська |
| дя́дина | українська |
| де́дина | українська |
| дзя́дзіна | українська |
| дядько | українська |
| дядьковичь | українська |
| дѣдя «дідусь» | ? |
| значення «батько» | ? |
| дя́дька | ? |
дє́дя «батько»
діалектна фонетична форма слова дя́дьо «тс.; дядько», в семантиці якої зберігається давнє об’єднання батька і дядьків у єдиній загальній категорії спорідненості;
Фонетичні та словотвірні варіанти
де́дя
дє́дє
дє́дьо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дя́дьо «тс.; дядько» | ? |
ня́ня «жінка або дівчина, що доглядає дитину; [мати Ж; (пестл.) корова]»
дитяче за походженням слово, утворене шляхом подвоєння складу ня- (пор. ма́ма);
припущення про походження з іт. ńańa (Štrekelj 41–42) необґрунтоване;
може бути дуже давнім, пор. дінд. nanā́ «матінка, неня», гр. νέννα, νάννη «тітка», νέννος, νάννος «дядя», лат. nonnus «монах; вихователь дитини», nоnna «монахиня; вихователька дитини», алб. nanë «мати, годівниця», кімр. nain «бабка», проте, мабуть, виникало в різних мовах незалежно;
не виключена можливість виникнення з неня внаслідок асиміляції голосних (Соболевский РФВ 64, 118; Korsch AfSlPh 9, 658), пор. дя́дя з *дѣдя;
р. ня́ня «няня», бр. ня́нька, п. niania «тс.», [nana] «мати, мама; нянька», ч. [nána] «няня», слц. ňaňa «тітка; [татко]», [ňaňo] «тато, татко», вл. нл. nan «тато», болг. [не́ня] «сестра матері», [не́ни] (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. не-на «мати, мама», схв. на́на «мама; няня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наньо
не́ньо
«тс.»
няни́зна
«майно, земля, що залишилася після смерті батька»
ня́нька
ня́нько
«тато»
нянькува́ти
ня́ньо
«тато»
ня́ньчити
няню́знина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nanë «мати, годівниця» | албанська |
| ня́нька | білоруська |
| не́ня «сестра матері» | болгарська |
| не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) | болгарська |
| не́нчо «тс.» | болгарська |
| nan «тато» | верхньолужицька |
| νέννα | грецька |
| νάννη «тітка» | грецька |
| νέννος | грецька |
| νάννος «дядя» | грецька |
| nanā́ «матінка, неня» | давньоіндійська |
| ńańa | італійська |
| nain «бабка» | кімрська |
| nonnus «монах; вихователь дитини» | латинська |
| nоnna «монахиня; вихователька дитини» | латинська |
| нена «мати, мама» | македонська |
| nan «тато» | нижньолужицька |
| niania «тс.» | польська |
| nana «мати, мама; нянька» | польська |
| ня́ня «няня» | російська |
| на́на «мама; няня» | сербохорватська |
| ňaňa «тітка; [татко]» | словацька |
| ňaňo «тато, татко» | словацька |
| ня- (пор. ма́ма) | українська |
| неня | українська |
| дя́дя | українська |
| nána «няня» | чеська |
ма́ма
р- бр. др. болг. м. ма́ма, п. слц. вл. нл. mama, ч. слн. máma, полаб. mamoĭ, схв. мȁма;
псл. mama;
споріднене з лит. mamà «мати», лтс. mama «тс.», лат. mamma «тс.; груди», гр. μάμμη, μάμμα «мати, баба», алб. mëmë «мати», дінд. māma «дядько»;
іє. *mama «мати»;
виникло в дитячій мові шляхом повторення складу ma, подібно до ба́ба, дя́дя, та́то;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змамчі́ти
«втратити здатність бути годувальницею»
ма
маме́ха
мами́зна
«спадщина після матері»
ма́мин
мамі́й
ма́мка
ма́мкати
«часто кликати матір»
мамкува́ти
«бути мамкою (годувальницею)»
ма́мойка
ма́мсик
«мамій»
маму́ля
мамуни́йка
мамунцу́ня
маму́нця
маму́ня
мамусь
маму́ся
маму́ха
мамці́й
«мамій»
мамцюсь
«матуся»
мамця
ма́мчити
«тс.»
ма́мчич
«син мамки»
мамчу́р
«мамій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mëmë «мати» | албанська |
| ма́ма | білоруська |
| ма́ма | болгарська |
| mama | верхньолужицька |
| μάμμη | грецька |
| māma «дядько» | давньоіндійська |
| ма́ма | давньоруська |
| *mama «мати» | індоєвропейська |
| mamma «тс.; груди» | латинська |
| mama «тс.» | латиська |
| mamà «мати» | литовська |
| ма́ма | македонська |
| mama | нижньолужицька |
| mamoĭ | полабська |
| mama | польська |
| mama | праслов’янська |
| мȁма | сербохорватська |
| mama | словацька |
| máma | словенська |
| máma | чеська |
| μάμμα «мати, баба» | ? |
| ба́ба | ? |
| дя́дя | ? |
| та́то | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України