ДУШИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
душа́
псл. duša (‹*dux-ja ‹*dhousíā);
споріднене з лит. dvasià «дух, дихання»;
розвиток значення аналогічний в лат. anima «вітер, подих» – «душа», у гр. ψύχω «видихаю, дму» – ψῡχή «душа»;
р. бр. болг. душа́, др. душа, п. dusza, ч. duše, слц. нл. вл. duša, полаб. dausa, м. схв. дýша, слн. dúša, стсл. доуша;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безду́шний
безду́шшя
ду́ся
«душка»
душе́вний
души́
«начинка в варениках»
(мн.)
души́ця
«душа»
(знев.)
душі́вка
«наділ землі на душу»
ду́шка
«приємна людина; [кохана людина Ж; сукня без рукавів із вирізом ззаду]»
ду́шний
«душевний»
задуше́вний
обезду́шувати
одушевля́ти
по́душ
«у достатку, досить»
поду́шне
(іст.)
поду́шний
(іст.)
поду́шник
(іст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| душа́ | білоруська |
| душа́ | болгарська |
| duša | верхньолужицька |
| ψύχω «видихаю, дму» | грецька |
| душа | давньоруська |
| anima «вітер, подих» | латинська |
| dvasià «дух, дихання» | литовська |
| дýша | македонська |
| duša | нижньолужицька |
| dausa | полабська |
| dusza | польська |
| duša (‹*dux-ja ‹*dhousíā) | праслов’янська |
| душа́ | російська |
| дýша | сербохорватська |
| duša | словацька |
| dúša | словенська |
| доуша | старослов’янська |
| duše | чеська |
| ψῡχή «душа» | ? |
шупиця «шипшина, Rosa canina L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, утворення, що виникло в результаті трансформації та деетимологізації первісної назви шипши́на;
до назв рослин на -иця пор. суни́ця, щири́ця, души́ця, на -ина – кали́на, мали́на, журавли́на і т. ін;
р. [шупли́на] «шипшина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шупли́на
«тс.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шупли́на «шипшина» | російська |
| шипши́на | українська |
| суни́ця | українська |
| щири́ця | українська |
| души́ця | українська |
| кали́на | українська |
| мали́на | українська |
| журавли́на | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України