ДУРІЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
дуре́ць «пажитниця п’янка, дурійка, Lolium temulentum L.» (бот.)
похідні утворення від дури́ти, дурі́ти, дурни́й;
назви зумовлені отруйними властивостями рослин;
р. [дуpáxá] «буяхи», [дурни́ка] «тс.; блекота», бр. [дурні́ка] «буяхи», [дурні́ца, дурні́чнік] «тс.», п. durnica «пажитниця п’янка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуре́ці
«блекота, Hyoscyamus niger L.; медунка, Pulmonaria obscure Dum. ЛексПол»
дури́ця
«тс. ВеНЗн; блекота, Hyoscyamus niger L.»
дурі́йка
«тс.»
дурне́ц
«тс.»
дурні́ца
«буяхи, Vaccinium uliginosum L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дурні́ка «буяхи» | білоруська |
| durnica «пажитниця п’янка» | польська |
| дурни́ка «тс.; блекота» | українська |
| дурні́ца | українська |
| дурні́чнік «тс.» | українська |
| дури́ти | ? |
| дурі́ти | ? |
| дурни́й | ? |
| дуpáxá «буяхи» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України