ДИМАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ди́мати «дути міхом»
псл. dymati є ітеративною формою до dǫti «дути», dьmǫ «дму» з часокількісним чергуванням голосних у корені;
р. [надыма́ть] «надувати», п. вл. dymać «дути», ч. dýmati, нл. dymaś «тс.», схв. нади́мати се «роздуватися, набухати», слн. nadímati se «тс.», стсл. надымати сѧ «надуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ди́мавка
«ручка у ковальського міха або водяного насоса»
ди́мало
«міхур»
дима́ч
«міхи»
дими́нець
«пухлина»
ди́миниці
«тс.»
ди́миниця
«нарив»
дімени́ця
«тс.»
зади́мка
«заметіль»
нади́ми
«пахова грижа»
роздима́нчик
«сарафанчик»
(?)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dymać «дути» | верхньолужицька |
| dymaś «тс.» | нижньолужицька |
| dymać «дути» | польська |
| dymati є ітеративною формою до dǫti «дути» | праслов’янська |
| надыма́ть «надувати» | російська |
| нади́мати «роздуватися, набухати» | сербохорватська |
| nadímati se «тс.» | словенська |
| надымати сѧ «надуватися» | старослов’янська |
| dýmati | чеська |
| dьmǫ «дму» | ? |
ди́мка «цибуля, яку коптять Ж; сорт кущової цибулі, саджанка МСБГ»
вважається запозиченням із польської мови (Онышкевич Исслед. п. яз. 241);
може йтися й про не залежні від польського відповідника утворення від дим (див.);
п. dymka «цибуля, яку коптять»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дима́вка
«цибуля, яку коптять»
диму́рка
«тс.»
підди́мка
«дрібна цибуля на насіння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dymka «цибуля, яку коптять» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України