ГРИС — ЕТИМОЛОГІЯ
ґрис «грубо змелений овес з ячменем, посипаний сіллю, для годівлі тварин; пшенична крупа Ж; висівки»
запозичено через посередництво польської мови (в українську) з німецької;
нвн. Grieß «манна крупа; грубий пісок, гравій» походить від двн. grioʒ «грубий пісок», спорідненого з псл. gruda, укр. гру́да;
п. [grys] «грубо змелене борошно з пшона; грубий пісок», [gryz] «тс.», слц. gris (grisa, griska) «грубе борошно (з манної крупи), манна каша», нл. grěs «манна крупа; пісок», [gris] «пісок; грубо змелена пшениця», [grys] «тс.», болг. грис «жито, змелене на крупу; манна каша», м. гриз «тс.», схв. грȗз «манна крупа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гриз
«змішана з дертю і половою сіль, яку дають вівцям»
гри́с
«висівки»
грися́к
«вид хліба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грис «жито, змелене на крупу; манна каша» | болгарська |
| grioʒ «грубий пісок» | давньоверхньонімецька |
| гриз «тс.» | македонська |
| grěs «манна крупа; пісок» | нижньолужицька |
| Grieß «манна крупа; грубий пісок, гравій» | нововерхньонімецька |
| grys «грубо змелене борошно з пшона; грубий пісок» | польська |
| gruda | праслов’янська |
| грȗз «манна крупа» | сербохорватська |
| gris «грубе борошно (з манної крупи), манна каша» (grisa, griska) | словацька |
| гру́да | українська |
| gryz «тс.» | українська |
| gris «пісок; грубо змелена пшениця» | українська |
| grys «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України