ГОПКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гоп (виг.)
наявність вигуку у всіх трьох основних словʼянських мовних групах робить можливим припущення про його виникнення в період, близький до прасловʼянського;
сумнівна думка про його походження від нім. hopp «гоп» (Brückner 172; Фасмер І 438; Преобр. І 145);
р. бр. гоп (наслідування звуку при стрибку, танці), п. hop (вигук, що спонукає до стрибка; наслідування звуку від удару), ч. слц. hop (спонукання до стрибка; наслідування звуку при стрибку), болг. хоп (наслідування звуку при стрибку, танці), схв. хȍп, слн. hòp «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гопа́-гопа́шеньки
гопа́к
(танець)
го́пати
го́пи
«стрибки в танці (вдарити в гопи «танцювати»
го́пка
«дитина»
(жарт.)
го́пкати
го́пки
«стрибки в танці»
гопцюва́ти
стати
«стати дибки»
(про коня)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гоп (наслідування звуку при стрибку, танці) | білоруська |
| хоп (наслідування звуку при стрибку, танці) | болгарська |
| hopp «гоп» | німецька |
| hop (вигук, що спонукає до стрибка; наслідування звуку від удару) | польська |
| гоп (наслідування звуку при стрибку, танці) | російська |
| хȍп | сербохорватська |
| hop (спонукання до стрибка; наслідування звуку при стрибку) | словацька |
| hòp «тс.» | словенська |
| hop (спонукання до стрибка; наслідування звуку при стрибку) | чеська |
гук «бугай, пугач, Botaurus stellaris L.» (орн.)
звуконаслідувальні утворення за характерним криком відповідних птахів, що нагадує звукосполучення гу;
п. hukał, [hukała, hukało] «тс.», схв. hupač;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́пкало
«тс.»
гугу́кало
гу́кало
«тс.»
гука́рня
«пугач, Bubo maximus»
(орн.)
гу́пало
«водяний бугай»
гу́пко
«одуд, Upupa (L.)»
гучо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hukał | польська |
| hupač | сербохорватська |
| hukała «тс.» | українська |
| hukało «тс.» | українська |
| гу | ? |
гу́пало «водяний бугай» (орн.)(інакше: гук, гу́кало, гугу́кало)
походить від звуконаслідувального вигуку гу, очевидно, ще прасловʼянського походження;
пор. подібні звуконаслідувальні назви птахів в інших індоєвропейських мовах: нвн. (Wiede)-hopf «одуд», [hupphupp], гол. hoppe, лат. upupa, фр. huppe «тс.»;
п. [hupało, hupała, hupał] «водяний бугай» (з укр.), схв. hupkač «одуд», слн. hupač «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́пкало
«тс.»
гупко́
«одуд, Upupa»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hoppe | голландська |
| upupa | латинська |
| hupało «водяний бугай» (з укр.) | польська |
| hupała «водяний бугай» (з укр.) | польська |
| hupał «водяний бугай» (з укр.) | польська |
| hupkač «одуд» | сербохорватська |
| hupač «тс.» | словенська |
| huppe «тс.» | французька |
| гу | ? |
| подібні | ? |
| hupphupp | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України