ГОЛУБЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

го́луб

менш імовірні припущення про запозичення з латинської мови (Семереньи ВЯ 1967/4, 20 – 21; Schrader Reallexikon II 514; Соболевский РФВ 71, 441) або з якоїсь доіндоєвропейської мови (Machek LP З, 103 – 104), про звʼязок з псл. *galъ «темний», укр. га́лка (Brückner 293), про наявність у слові префікса go- при корені *lǫb- (Rudnicki SO 3 – 4, 289 – 290), про походження псл. golǫbь від прикметника golǫbъ «голубий», а не навпаки (Moszyński LP 35, 189);
псл. *golǫbь;
дальша етимологія остаточно не встановлена;
очевидно, розширення на -b- основи на -n-, яке перейшло потім до -і- основ (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);
виводиться від іє. *ghel- (укр. жо́втий) і зіставляється з лит. guĨbė «лебідь», прус. gulbis «тс.», оскільки індоєвропейські назви голуба ґрунтуються часто на назвах кольорів (Bern. I 322; Meillet Études 271);
можлива зміна значення «жовтий» на «голубий» пояснюється при цьому паралеллю лат. flāvus «блідожовтий» : двн. blāo «голубий»;
висувається також цікаве порівняння з лит. gelumbe «(синє?) сукно» (Walde – Hofm. І 249; Specht 123; Petersson BSl. Wortst. 5);
дехто вважає спорідненим з лат. columbus «голуб», припускаючи давній паралелізм k : g (Machek ESJČ 175; Otrębski Idg. Forsch. 156);
р. го́лубь, бр. го́луб, др. голубь, п. gołąb, ч. слц. holub, вл. hołub, нл. gołhib, gołb, болг. гъ́лъб, м. гулаб, голаб, схв. гȍлуб, слн. golób, стсл. голѫбь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голубʼя́
голубʼя́р
голубʼя́тина
голубʼя́тник
голубʼя́тня
голубʼя́чий
голуба́р
голуба́ся «голубка» (перен.)
голубеня́
голуби́на «голуб, голубка»
голуби́ний
голу́бити
голуби́ця
голубівни́цтво
голубі́й «любитель голубів»
голу́бка
голубли́вий
голубни́к
голубня́ти «голубити»
голубці́ «візерунок на писанці»
голу́бця «голубиця»
голу́бчик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́луб білоруська
гъ́лъб болгарська
hołub верхньолужицька
blāo «голубий» давньоверхньонімецька
голубь давньоруська
*ghel- (укр. жо́втий) індоєвропейська
flāvus «блідожовтий» латинська
columbus «голуб» латинська
guĨbė «лебідь» литовська
gelumbe «(синє?) сукно» литовська
гулаб македонська
gołhib нижньолужицька
gołb нижньолужицька
gołąb польська
*galъ «темний» праслов’янська
golǫbь від прикметника golǫbъ «голубий» праслов’янська
*golǫbь праслов’янська
gulbis «тс.» прусська
го́лубь російська
гȍлуб сербохорватська
holub словацька
golób словенська
голѫбь старослов’янська
га́лка українська
голаб українська
holub чеська
go- ?
-b- ?
-і- ?
значення «жовтий» ?
на «голубий» ?

голуби́й «блакитний, (про масть) темно-сірий»

псл. *golǫbъ;
похідне від golǫbь значення «такий (на колір), як голуб» повʼязане з синім полиском пірʼя на шиї голуба;
відповідників поза словʼянськими мовами немає;
прус. golimban «синій» є запозиченням із старопольської мови (інакше Bern. I 322 – 323);
р. голубо́й, п. ст. gołęby (gołeba maść «голубувата з сивизною масть»), gołębi «блакитний» (первісно «голубиний», як і в сучасній мові), слц. holubí «сірий, сіро-голубий» (первісно «голубиний»), схв. гȍлубаст «сизий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голуба́ня (назва темно-сірої корови)
голубизна́
голубі́нь
голубі́ти
голубі́шати
голубува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gołęby «блакитний»«голубувата з сивизною масть»«голубиний» (gołeba maść ), gołębi (первісно , як і в сучасній мові) польська
*golǫbъ праслов’янська
golimban «синій» прусська
голубо́й російська
гȍлубаст «сизий» сербохорватська
holubí «сірий, сіро-голубий»«голубиний» (первісно ) словацька
значення «такий (на колір), як голуб» ?
gołęby «блакитний»«голубувата з сивизною масть»«голубиний» (gołeba maść ), gołębi (первісно , як і в сучасній мові) ?

голубій «цикорій дикий, петрові батоги, Cichorium intybus L.; вовчуг козлиний, Ononis hircina Jacq.» (бот.)

повʼязане з голуби́й;
назва зумовлена переважно голубим кольором квітів (принаймні, цикорію);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голуби́й ?

глу́бий «голубий»

результат фонетичної видозміни форми голуби́й з перенесенням наголосу, викликаним, можливо, впливом п. ст. gołębi «блакитний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

глубі́нка «голубінка (вид грибів), Agaricus russula»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gołębi «блакитний» польська
голуби́й ?
gołębi «блакитний» ?

голубень «лохина, Vaccinium uliginosum L.» (бот.)

похідні утворення від голуби́й;
назви зумовлені кольором плодів (голубувато-синіх) і листя (сизо-зеленого знизу);
менш вірогідне повʼязання з вихідним первісним *holovobol, що передбачає занадто складне перетворення (Machek Jm. rostl. 179);
р. голуби́ка «лохина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голубе́ць «тс.; ягода лохини»
голуби́ка
голубиця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голуби́ка «лохина» російська
голуби́й ?
*holovobol ?

голуби́нець «водянка чорна, Empetrum nigrum L.» (бот.)

не зовсім ясне;
оскільки частина синонімічних назв, а також латинська мають означення «чорний» (це рослина з темно-червоними квітками і чорними ягодами), скоріше б можна було чекати повʼязання з синім (темно-синім) кольором, ближчим до чорного;
очевидно, назва походить від голуби́й з діалектним значенням «синій» (пор. р. [голубо́й] «синій, сірий»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

голубель «тс.»
голубець
Етимологічні відповідники

Слово Мова
означення «чорний» (це рослина з темно-червоними квітками і чорними ягодами) ?
голуби́й «синій» (пор. р. [голубо́й] «синій, сірий») ?

голубі́нка (бот.)(рід неїстівних грибів, Agaricus russula)

похідні утворення від голуби́й;
назви зумовлені частим синюватофіолетовим кольором шапинки;
пор. р. [голубе́ц] «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

глубі́нка
голубинка «гриб Agaricus alutaceus Pers.; Agaricus lepidus Fr.»
голубка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голубе́ц «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus» російська
голуби́й ?
голубе́ц «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus» ?

голубки́ «орлики, Aquilegia vulgaris L.» (бот.)

похідне утворення від го́луб;
назва пояснюється подібністю квітки рослини до птаха;
пор. іншу назву тієї самої рослини о́рлики, р. [о́рлики], бр. [во́рлікі, го́рлікі] «тс.», п. orlik, orlica, ч. слц. orlíček, слн. orlica, orliček;
пор. також нім. Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка»);
останній ряд назв зумовлений впливом лат. Aquilegia «тс.», сприйнятого як дериват від aquila «орел», хоча воно, очевидно, утворене з основ іменника aqua «вода» і дієслова lego «збираю», пор. р. водосбо́р «тс.»;
заміна назви о́рлики на голубки́ могла бути повʼязана з голубим кольором квітів одного з різновидів рослини;
р. голубо́к, голубки́ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́рлікі, го́рлікі «тс.» білоруська
Aquilegia «тс.» латинська
Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка») німецька
orlik польська
о́рлики російська
водосбо́р «тс.» російська
orlíček словацька
orlica словенська
голубки́ «тс.» українська
orlíček чеська
го́луб ?
іншу ?
orlica ?
orliček ?
також ?
aquila «орел» ?
aqua «вода» ?
lego «збираю» ?
водосбо́р «тс.» ?
о́рлики ?
голубки́ ?
голубо́к ?

голубок «гадюча цибулька, Muscari Mill.» (бот.)

повʼязане з го́луб;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́луб ?

голубці́ (страва; одн. голубе́ць)

не може бути виведене також від нім. Kohlblatt «капустяний лист, голубець» (Преобр. І 142);
р. голубцы́, бр. галубцы́, п. hołubce (з укр.), gołąbki (калька з укр. схв. [golubići] «вид галушок»; – очевидно, похідне утворення від го́луб, зумовлене певною подібністю форми; сумнівний звʼязок з галу́шка (Ильинский RSl 6, 19; Горяев 73);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
галубцы́ білоруська
го́лубукр.), gołąbki (калька з укр. схв. [golubići] «вид галушок»; -- очевидно, похідне утворення від , зумовлене певною подібністю форми; сумнівний звʼязок з галу́шка (Ильинский RSl 6, 19; Горяев 73) польська
голубцы́ російська

ряби́й

висловлювалася думка, що прикметник є давнім похідним від назви птаха *rębъ «рябчик», подібно до голуби́й від го́луб, ворони́й від во́рон (Machek ESJČ 223);
псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»;
припускається спорідненість кореня *ręb- з *rěb-, *rъb- ‹ *r̥b-, що виступають в лит. raĩbas «строкатий», лтс. raibs «тс.», прус. roaban «смугастий», ірл. ríabach «строкатий, плямистий», двн. erpf «темний», дісл. jarpr «коричневий», а також з *rǫb- «рубати, робити зарубки»;
іє. *ē˘rē˘-bh-, *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий»;
р. рябо́й, [ря́бый], бр. рабы́, п. jarzębaty «у крапках, у цятках», ч. [jeřabý] «тс., смугастий», слц. jarab(at)ý «строкатий», jarabit’ sa «рябіти», нл. jerjebaty «у крапках», болг. [ре́бум] (присл.) «брижами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рабчу́н «цупка ряднина для застилання»
ряб «брижі на воді»
ря́ба «ластовинка»
ряба́тий «ластовинчатий»
рябе́нький
ряби́зна́
рябинки́й «рябий»
ряби́ти
рябі́нка «віспинка»
рябі́ти (ся)
рябі́шати
ря́бка «тс.»
рябкани́стий «строкатий»
ря́бки «ластовиння»
рябко́ «собака або кіт рябої масті»
рябо́к «віспинка»
ряботи́на «тс.»
ряботи́ння «віспини; плями; брижі»
ряботі́ти
рябува́тий
рябу́ха «пістрявий предмет або тварина; хвороба тютюну -- бурі плями на листі»
рябцу́н «людина з віспуватим обличчям Корз; різнобарвний домотканий килим»
ря́бчик «кличка рябого собаки; сорт кавунів (з темними смугами)»
рябчу́н «різнобарвний домотканий килим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рабы́ білоруська
ре́бум «брижами» (присл.) болгарська
erpf «темний» давньоверхньонімецька
jarpr «коричневий» давньоісландська
*ē˘rē˘-bh- індоєвропейська
*ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий» індоєвропейська
ríabach «строкатий, плямистий» ірландська
raibs «тс.» латиська
raĩbas «строкатий» литовська
jerjebaty «у крапках» нижньолужицька
jarzębaty «у крапках, у цятках» польська
*rębъ «рябчик» праслов’янська
*rębъ «строкатий» праслов’янська
*erebъ праслов’янська
*ěrębъ праслов’янська
*arębъ «тс.» праслов’янська
*ręb- праслов’янська
*rъb- праслов’янська
*rǫb- «рубати, робити зарубки» праслов’янська
*r̥b- праслов’янська
*rěb- праслов’янська
roaban «смугастий» прусська
рябо́й російська
ря́бый російська
jarab(at)ý «строкатий»«рябіти» словацька
jarabit' sa «строкатий»«рябіти» словацька
голуби́й українська
го́луб українська
ворони́й українська
во́рон українська
jeřabý «тс., смугастий» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України