ГОГОТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гогота́ти «видавати сильні глухі і тривалі звуки; кричати як гусак; реготати»

псл. gogotati від gogotъ, звуконаслідувального слова, утвореного за допомогою суфікса -otъ (укр. -), характерного в словах подібного типу (пор. гу́ркіт, сту́кіт);
споріднене з лит. gagtti «ґелґотіти», лтс. gāgât «тс.», свн. gāgen, gāgern «тс.»;
р. гогота́ть «реготати; ґелґотіти; кудкудакати; [іржати; жадібно їсти]», бр. гагата́ць «ґелґотіти», п. gogotać «видавати белькітливий звук, каркати», ч. ст. hohtati «вити», слн. gogotáti «ґелґотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

го́гіт «сильний і тривалий звук, шум; крик гусей; регіт»
гогітли́вий
гогону́ти
гого́та́ло «дрімлюга, Сарrіmulgus L.» (орн.)
го́готень «ґелґотіння, крик»
гоготі́ти «тс.»
гого́тня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гагата́ць «ґелґотіти» білоруська
gāgât «тс.» латиська
gagtti «ґелґотіти» литовська
gogotać «видавати белькітливий звук, каркати» польська
gogotati праслов’янська
гогота́ть «реготати; ґелґотіти; кудкудакати; [іржати; жадібно їсти]» російська
gāgen середньоверхньнімецька
gogotáti «ґелґотіти» словенська
hohtati «вити» чеська
-otъ (укр. -) ?
gāgern «тс.» ?
hohtati «вити» ?

го́го́ль «птах Anas clangula» (орн.)

псл. gogolь;
звуконаслідувальне утворення, повʼязане з гогота́ти і назвами подібних птахів іншим ступенем вокалізму типу р. га́га, гага́ра (Соболевский РФВ 71, 448; Brückner KZ 48, 199; Torp 122; Pokorny 407) або редупліковане утворення, повʼязане з лит. gaĩgalas «качур», лтс. gaĩgala «вид чайки», прус. gegalis «нурець», в основі яких можливе балт. *gagal-, відповідне псл. *gogol- (Bern. I 318; Trautmann 74; Топоров II 187 – 189);
звʼязок з глаго́л (Bern. I 318; Trautmann 74) сумнівний;
р. го́голь, бр. го́галь, др. гоголь, п. ст. gogol «вид дикої качки», gogolica «водяна курочка, Gallinula chloropus L.», ч. Hohol, Ноholici (топоніми), слц. hoholʼ «вид качки, Bucefala», нл. Gogolow (топонім), болг. Гоголани (топонім), схв. gogolj (вид водяного птаха);
Фонетичні та словотвірні варіанти

оголь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*gagal- балтійські
го́галь білоруська
Гоголани (топонім) болгарська
гоголь давньоруська
gaĩgala «вид чайки» латиська
gaĩgalas «качур» литовська
Gogolow (топонім) нижньолужицька
gogol «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» польська
gogolica «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» польська
gogolь праслов’янська
*gogol- праслов’янська
gegalis «нурець» прусська
га́га російська
го́голь російська
gogolj (вид водяного птаха) сербохорватська
hoholʼ «вид качки, Bucefala» словацька
Hohol (топоніми) чеська
гогота́ти ?
гага́ра ?
глаго́л ?
gogol «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» ?
gogolica «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» ?

фльо́кер «дрімлюга, сплюха, Caprimulgus europaeus L.» (орн.)

утворення від звуконаслідувального дієслова [фльо́кати] «клекотіти», пор. іншу назву цього птаха – гогота́ло (від гогота́ти), однак суфікс -ер не є характерним для назв птахів;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фльо́кати «клекотіти» українська
гогота́ло (від гогота́ти) українська
гогота́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України