ГОГОТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гогота́ти «видавати сильні глухі і тривалі звуки; кричати як гусак; реготати»
псл. gogotati від gogotъ, звуконаслідувального слова, утвореного за допомогою суфікса -otъ (укр. -iт), характерного в словах подібного типу (пор. гу́ркіт, сту́кіт);
споріднене з лит. gagtti «ґелґотіти», лтс. gāgât «тс.», свн. gāgen, gāgern «тс.»;
р. гогота́ть «реготати; ґелґотіти; кудкудакати; [іржати; жадібно їсти]», бр. гагата́ць «ґелґотіти», п. gogotać «видавати белькітливий звук, каркати», ч. ст. hohtati «вити», слн. gogotáti «ґелґотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́гіт
«сильний і тривалий звук, шум; крик гусей; регіт»
гогітли́вий
гогону́ти
гого́та́ло
«дрімлюга, Сарrіmulgus L.»
(орн.)
го́готень
«ґелґотіння, крик»
гоготі́ти
«тс.»
гого́тня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гагата́ць «ґелґотіти» | білоруська |
gāgât «тс.» | латиська |
gagtti «ґелґотіти» | литовська |
gogotać «видавати белькітливий звук, каркати» | польська |
gogotati | праслов’янська |
гогота́ть «реготати; ґелґотіти; кудкудакати; [іржати; жадібно їсти]» | російська |
gāgen | середньоверхньнімецька |
gogotáti «ґелґотіти» | словенська |
hohtati «вити» | чеська |
-otъ (укр. -iт) | ? |
gāgern «тс.» | ? |
hohtati «вити» | ? |
го́го́ль «птах Anas clangula» (орн.)
псл. gogolь;
звуконаслідувальне утворення, повʼязане з гогота́ти і назвами подібних птахів іншим ступенем вокалізму типу р. га́га, гага́ра (Соболевский РФВ 71, 448; Brückner KZ 48, 199; Torp 122; Pokorny 407) або редупліковане утворення, повʼязане з лит. gaĩgalas «качур», лтс. gaĩgala «вид чайки», прус. gegalis «нурець», в основі яких можливе балт. *gagal-, відповідне псл. *gogol- (Bern. I 318; Trautmann 74; Топоров II 187 – 189);
звʼязок з глаго́л (Bern. I 318; Trautmann 74) сумнівний;
р. го́голь, бр. го́галь, др. гоголь, п. ст. gogol «вид дикої качки», gogolica «водяна курочка, Gallinula chloropus L.», ч. Hohol, Ноholici (топоніми), слц. hoholʼ «вид качки, Bucefala», нл. Gogolow (топонім), болг. Гоголани (топонім), схв. gogolj (вид водяного птаха);
Фонетичні та словотвірні варіанти
оголь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*gagal- | балтійські |
го́галь | білоруська |
Гоголани (топонім) | болгарська |
гоголь | давньоруська |
gaĩgala «вид чайки» | латиська |
gaĩgalas «качур» | литовська |
Gogolow (топонім) | нижньолужицька |
gogol «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» | польська |
gogolica «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» | польська |
gogolь | праслов’янська |
*gogol- | праслов’янська |
gegalis «нурець» | прусська |
га́га | російська |
го́голь | російська |
gogolj (вид водяного птаха) | сербохорватська |
hoholʼ «вид качки, Bucefala» | словацька |
Hohol (топоніми) | чеська |
гогота́ти | ? |
гага́ра | ? |
глаго́л | ? |
gogol «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» | ? |
gogolica «вид дикої качки»«водяна курочка, Gallinula chloropus L.» | ? |
фльо́кер «дрімлюга, сплюха, Caprimulgus europaeus L.» (орн.)
утворення від звуконаслідувального дієслова [фльо́кати] «клекотіти», пор. іншу назву цього птаха – гогота́ло (від гогота́ти), однак суфікс -ер не є характерним для назв птахів;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фльо́кати «клекотіти» | українська |
гогота́ло (від гогота́ти) | українська |
гогота́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України