ГЛАДУШ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
глади́шка «глечик для молока»
результат зближення з основою глад-(ити) прасловʼянської основи laty чи latь на позначення глиняного посуду, збереженої в р. [ла́тка] «глиняна сковорода, черепʼяна миска», бр. ла́тка «миска», ла́тушка, ла́душка «тс.», др. латъка «горщик», ладъка, латы, латъвь «тс.», п. [łatka] «горщик для молока», ч. діал. слц. látka «глечик, горщик для молока», болг. ла́твица «глечик», схв. [lat] «глиняна посудина», [latica] «тс.», слн. látvica «глиняна сковорода», стсл. ЛАТЪКА «горщик»;
псл. laty (latb), можливо, споріднене з нвн. Letten «глина», двн. letto «тс.», дісл. leÞja (‹*laÞjōn-) «глина; бруд», сірл. lathach «намул»;
менш переконливе тлумачення (Дзендзелівський RKJ ŁTN 15, 123 – 124) як результату контамінації слів глек і гладки́й або зіставлення (Фасмер II 465) з лит. luõtas «човен»;
бр. глады́ш, глады́шка, п. [gładyszka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гладу́н
гладуне́ць
гладу́ш
гладу́щик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́тка «миска» | білоруська |
| глады́ш | білоруська |
| ла́твица «глечик» | болгарська |
| letto «тс.» | давньоверхньонімецька |
| leÞja «глина; бруд» (‹*laÞjōn-) | давньоісландська |
| латъка «горщик» | давньоруська |
| luõtas «човен» | литовська |
| Letten «глина» | нововерхньонімецька |
| łatka «горщик для молока» | польська |
| gładyszka «тс.» | польська |
| laty (latb) | праслов’янська |
| ла́тка «глиняна сковорода, черепʼяна миска» | російська |
| lat «глиняна посудина» | сербохорватська |
| lathach «намул» | середньоірландська |
| látka «глечик, горщик для молока» | словацька |
| látvica «глиняна сковорода» | словенська |
| ЛАТЪКА «горщик» | старослов’янська |
| глады́шка | українська |
| látka «глечик, горщик для молока» | чеська |
| глад- | ? |
| ити | ? |
| ла́тушка | ? |
| ла́душка «тс.» | ? |
| ладъка | ? |
| латы | ? |
| латъвь «тс.» | ? |
| látka «глечик, горщик для молока» | ? |
| latica «тс.» | ? |
| глек | ? |
| гладки́й | ? |
глади́шник «парило, Agrimonia L.; чистотіл, Chelidonium» (бот.)
похідні утворення від [глади́шка] «глечик для молока», [гладу́ш, гладу́щик] «тс.»;
назви зумовлені використанням цих рослин для випарювання глечиків (пор. інші назви цих рослин: [парило, глекопар, сметанник]);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гладу́шник
«чистотіл»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глади́шка «глечик для молока» | ? |
| гладу́ш «тс.» | ? |
| гладу́щик «тс.» | ? |
гла́дити
псл. gladiti, відіменне дієслово, утворене від псл. *gladu- ‹іє. *glādhu-, ще до розширення його суфіксом *-kъ (пор. псл. gladъkъ, укр. гла́дки́й);
споріднене з лит. glodùs «такий, що прилягає», glódžiu, glósti «гладити», лтс. glãstu, glãstît «тс.», прус. glosto «точильний камінь», лат. glaber «гла́дкий, безволосий, лисий», двн. glat «гла́дкий, блискучий», нвн. glatt «гла́дкий», англ. glad «задоволений, радий»;
р. гла́дить, бр. гла́дзіць, др. гладити, п. gładzić, ч. bladiti, слц. hladit’, вл. hładzić, нл. głaźiś, полаб. gloťĕ «гладкий, гарний, гожий», болг. гла́дя «гладжу», м. глади «(він) гладить», схв. глȁдити, слн. gláditi стсл. гладити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́глада
«глянець»
гла́джениця
«тонка чесалка для льону або конопель»
гладик
«один з інструментів колісника»
глади́лка
глади́ло
«усе, чим можна гладити; те, чим воронують»
глади́льник
глади́льниця
глади́льце
«інструмент для вигладжування дерева»
глади́ш
«товстун»
гла́диш
«яйце»
гладівни́к
«рубанок»
гладі́й
«інструмент для обточування ступиць»
гладі́нка
«чоловік або жінка з гладким, нерябим обличчям»
гладі́нь
гладки́й
гла́дкий
гла́дниця
«тс.»
гла́днути
гладо́ня
«ошатна гарна жінка»
гладу́ля
«гладка жінка»
гладу́н
«гладкий чоловік»
гладу́нка
«змія мідянка, Anguis fragilis; ящірка»
(зоол.)
гладу́ха
«тс.»
гладу́ші
«яйця»
гладу́щиця
«приємна, облеслива, гладка жінка»
гла́дшати
гладю́чий
«дуже товстий, гладкий»
гладю́щий
«тс.»
гла́дя
«рід плоскої вишивки»
загла́д
«загибель»
загла́да
загла́дити
«знищити»
за́гладь
«тс.»
огла́да
«вихованість, добрі манери»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| glad «задоволений, радий» | англійська |
| гла́дзіць | білоруська |
| гла́дя «гладжу» | болгарська |
| hładzić | верхньолужицька |
| glat «гла́дкий, блискучий» | давньоверхньонімецька |
| гладити | давньоруська |
| glaber «гла́дкий, безволосий, лисий» | латинська |
| glãstu | латиська |
| glodùs «такий, що прилягає» | литовська |
| глади «(він) гладить» | македонська |
| głaźiś | нижньолужицька |
| glatt «гла́дкий» | нововерхньонімецька |
| gloťĕ «гладкий, гарний, гожий» | полабська |
| gładzić | польська |
| gladiti | праслов’янська |
| *gladu- | праслов’янська |
| glosto «точильний камінь» | прусська |
| гла́дить | російська |
| глȁдити | сербохорватська |
| hladit' | словацька |
| gláditi стсл. гладити | словенська |
| bladiti | чеська |
| *glādhu- | ? |
| *-kъ (пор. псл. gladъkъ, укр. гла́дки́й) | ? |
| glódžiu | ? |
| glósti «гладити» | ? |
| glãstît «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України