ГЕГЕМОН — ЕТИМОЛОГІЯ

гр. ήγεμών (дор. γεμών) «провідник, ватажок» є за походженням дієприкметником від дієслова ήγέομαι (дор. άγέομαι) «їду попереду, веду», спорідненим з лат. sāgio «(тонко) відчуваю, передчуваю», sāgus «пророчий, віщий», гот. sōkjan «шукати», двн. suonhan, нвн. suchen, дісл. sǿkia, ірл. saigim «тс.»;

ст. игемон(ія) запозичено через давньоруську мову з середньогрецької мови, пізніша форма проникла, очевидно, через російську і польську мови, які відбили давньогрецьку традицію вимови слова;

р. бр. гегемо́н, др. игемонъ, п. ч. hegemon, слц. слн. hegemón, вл. hegemonija, болг. м. хегемо́н, схв. хегемон, стcл. игемонъ – запозичення з грецької мови;

результат спрощення форми ігемон «вождь», стсл. игемONЪ «тс.», що походить від гр. ἡγεμών «провідник, керівник, вождь», до якого зводиться й укр. гегемо́н «тс.»;

нове значення форми ге́мон, очевидно, виникло в результаті семантичного зближення з фонетично подібним словом де́мон;