ГАТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гать
спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гат
га́та
гати́ти
«робити загату; скидати в одне місце велику кількість; бити»
гаті́нка
«гатіння»
га́тка
зага́та
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
come | англійська |
гаць | білоруська |
hat «став» | верхньолужицька |
qiman «приходити» | готська |
βάσις «крок» | грецька |
βαίνω «іду, приходжу» (‹*βανιω) | грецька |
ghaṭanam «зв’язок, сполучення» | давньоіндійська |
gātúḥ «хід, дорога» | давньоіндійська |
гать «гать, гребля» | давньоруська |
venio «приходжу» | латинська |
gãju «(я) йшов» | латиська |
góti «іти» | литовська |
gat «тс.» | нижньолужицька |
kommen | нововерхньонімецька |
gać | польська |
*gajiti «огороджувати» | праслов’янська |
gatь | праслов’янська |
га́чи «штани» | російська |
гать | російська |
гȃт «гать, гребля» | сербохорватська |
hať «гать» | словацька |
gát «тс.» | словенська |
hať «гать; (ст.) густий чагарник» | чеська |
*g | ? |
гай
псл. *gajь, очевидно, пов’язане з gojiti, укр. го́їти (первісне) «залишати жити, вирощувати»;
менш переконливі зіставлення з псл. gatь, укр. гать (Miki. EW 60; Brückner 132), з псл. gajiti «кричати, галасувати», р. гай «галас» (Толстой Сл. геогр. терм. 54– 55; Преобр. І 116), з іє. *gāi- «співати» (Holub–Kop. 119; Machek LF 51, 240), з н. Hag «огорожа», Hain «двн. hagan) «гай» (Gebauer І 399) та і н;
р. діал. бр. гай, др. гаи, п. нл. gaj, ч. слц. háj, вл. haj, схв. гȃј (у складних топонімах);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гаї́на
«гай»
гайний
гайни́к
«місце, де росте гай Я; лісник»
гайовий
гайови́к
«лісовик»
гайчу́к
«син лісника»
загай
«зарість, хащі»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гай | білоруська |
haj | верхньолужицька |
гаи | давньоруська |
*gāi- «співати» | індоєвропейська |
gaj | нижньолужицька |
Hag «огорожа» | німецька |
gaj | польська |
*gajь | праслов’янська |
gatь | праслов’янська |
gajiti «кричати, галасувати» | праслов’янська |
гай «галас» | російська |
гай | російська |
гȃј (у складних топонімах) | сербохорватська |
háj | словацька |
го́їти «залишати жити, вирощувати» (первісне) | українська |
гать | українська |
háj | чеська |
Hain «двн. hagan) «гай» | ? |
гай | ? |
гатине́ць «лобода доброго Генріха, Chenopodium bonus Henricus L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з гать «загата» як назва, що означала спочатку гілля і хмиз, використовувані для спорудження загат;
п. ст. gać «в’язки хмизу, гілля, вживані для прикриття», ч. hat «тс.», ст. hať «зарості, чагарник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гати
«бадилля лободи»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gać «в’язки хмизу, гілля, вживані для прикриття» | польська |
hat «тс.» | чеська |
гать «загата» | ? |
gać «в’язки хмизу, гілля, вживані для прикриття» | ? |
hať «зарості, чагарник» | ? |
гатля́ти «кидати на купу якусь мішанину»
запозичено з чеської мови, очевидно, за посередництвом польської;
ч. hatlati «безладно змішувати» (*haťalati «заважати, плутати» [hať-mať] «змішано, сплутано, без пуття») походить, очевидно, від [haťala] «той, хто заважає (плутає)», пов’язаного, мабуть, з hatiti «заважати, плутати, мішати» (первісно – «перепиняти шлях (воді загатою), гатити, загачувати»), похідного від ч. hať, пов’язаного з псл. gatь, укр. гать (до семантичного зв’язку «заважати-^мішати» пор. також р. меша́ть «мішати, змішувати; заважати, перешкоджати»);
пов’язання hatlanina безпосередньо з hať-mat’ (Holub–Lyer 188) неможливе з формального погляду;
п. [hatlać] «плутати змішуючи», [gatłać] «мішати безладно речі; безладно накидати речі одну на одну», слц. hatlanina «незрозуміла мова», hatlať «незрозуміле говорити»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hatlać «плутати змішуючи» | польська |
gatь | праслов’янська |
hatlanina «незрозуміла мова»«незрозуміле говорити» | словацька |
hatlať «незрозуміла мова»«незрозуміле говорити» | словацька |
гать (до семантичного зв’язку «заважати-^мішати» пор. також р. меша́ть «мішати, змішувати; заважати, перешкоджати») | українська |
gatłać «мішати безладно речі; безладно накидати речі одну на одну» | українська |
hatlati «безладно змішувати» (*haťalati «заважати, плутати» [hať-mať] «змішано, сплутано, без пуття») | чеська |
hať | чеська |
haťala «той, хто заважає (плутає)» | ? |
hatiti «заважати, плутати, мішати» (первісно -- «перепиняти шлях (воді загатою) | ? |
гаття́ (вигук, яким підганяють коней; [вигук, яким завертають коней направо Л, Mel)
питання про походження н. hott «гаття», hotta, hotte «тс.», від яких виводиться також ч. hot, слц. hota, вл. hót, hóte, нл. hot «тс.» (Sławski I 419–420) залишається відкритим (Kluge–Götze 330).– Див. ще від, ти;
придихове г виникло у зв’язку з вигуковим характером слова (можливо, також під впливом вигуків гей, гайда, гайт);
українські форми можуть бути пояснені як результат фонетичної видозміни виразу од тя (от тя) «від тебе», який спочатку адресувався поводиреві коней під час оранки;
п. hajta, hajt, hejt, hejta, hejtta, heta, hettia, ст. hecia (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
атя́
гайта́
гать
гатьта́
гатя́
гейта́
гетта
ге́ття
гиття́
гитя́
готьта́
«тс.»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України