ГАЛГАН — ЕТИМОЛОГІЯ
галга́н «нероба, гультяй»
запозичення з польської мови;
п. gałgan, як і ч. слц. galgán «тс.», походить від нвн. Gálgen «шибениця», вживаного як скорочення замість Gálgenstrick «розбишака», Gálgenvogel «тс.» і спорідненого з двн. galgo «хрест», гот. galga, дісл. galgi «тс.», дісл. gelgia «перекладина», лит. žalgà, лтс. žalga «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґа́лґан
«голодранець; ганчірка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| galga | готська |
| galgo «хрест» | давньоверхньонімецька |
| galgi «тс.» | давньоісландська |
| gelgia «перекладина» | давньоісландська |
| žalga «тс.» | латиська |
| žalgà | литовська |
| Gálgen «шибениця» | нововерхньонімецька |
| gałgan | польська |
| galgán «тс.» | словацька |
| galgán «тс.» | чеська |
| Gálgenstrick «розбишака» | ? |
| Gálgenvogel «тс.» | ? |
галага́н «індик; півень з голою шиєю» (орн.)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. [галга́н] «тс.» походить від гол. kalkoen або нн. kalkûn «тс.» (букв, «калькутська курка»);
значення «півень» з’явилося, мабуть, у результаті контамінації слів галага́н «індик» і [ґала́н] «півень з голою шиєю»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kalkoen | голландська |
| kalkûn «тс.» (букв, «калькутська курка») | нижньонімецька |
| галга́н «тс.» | російська |
| значення «півень» | ? |
| галага́н «індик» | ? |
| ґала́н «півень з голою шиєю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України