ВОМПИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
во́мпити «бентежитися, соромитися, вагатися, сумніватися»
запозичення з польської мови;
п. wątpić «сумніватися» походить з давнішого vǫtьpiti, де vǫ- було префіксом, що відповідає укр. у- в уто́ри (пор. п. wątor «тс.»), a -tьp- коренем, що відповідає укр. -теп- у до́теп, недоте́па;
бр. [во́мпіць];
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́нпити
вонпли́вий
«недовірливий, такий, що сумнівається»
во́нтпити
«тс.»
зво́мпити
«збентежитися, злякатися»
зво́нпити
зво́нтпити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́мпіць | білоруська |
| wątpić «сумніватися» | польська |
| у- (пор. п. wątor «тс.») | українська |
| уто́ри (пор. п. wątor «тс.») | українська |
| -теп- | українська |
| vǫ- | ? |
| -tьp- | ? |
| недоте́па | ? |
о́мпити «сумніватися»
результат видозміни слова [во́мпити] «бентежитися, вагатися, сумніватися» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́мпіте
«вболівати за ким-небудь»
о́мкно
«прикро, неприємно МСБГ; ніяково Ко»
омп
«сумнів, досада, прикрість»
о́мпити
«бути скривдженим, ображатися»
(собі)] МСБГ
о́мпитиси
«тс.»
(-са)] тж
о́мпно
«негарно, неприродно; дивовижно; прикро, неприємно, досадно Ж; лячно О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́мпити «бентежитися, вагатися, сумніватися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України