ВИРЯЧУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́рячити «витріщити»
результат гіперистичного пом’якшення p в деетимологізованому дієслові *вирачити, похідному від рак «Potamobilus astacus»;
витворення цього дієслова могло бути зумовлене тим, що у рака очі розміщені зверху;
р. [вы́рачить] «витріщити», бр. [вы́рачыць], п. wyraczyć «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виряча́ти
вирячкува́тий
ви́рячок
виря́чувати
ві́рачкуватий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вы́рачыць | білоруська |
| wyraczyć «тс.» | польська |
| вы́рачить «витріщити» | російська |
| вирачити | ? |
| рак «Potamobilus astacus» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України