ВИМУСИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

му́сити

через посередництво західнослов’янських мов запозичено з німецької;
н. müssen «мусити» (двн. muoӡann «тс.») пов’язане з messen «міряти» і споріднене з лат. meditor «обмірковую, збираюсь», гр. μέδομαι «турбуюсь», псл. mera, укр. мі́ра;
р. [му́сить], бр. му́сіць, п. musió, ч. musiti, ст. musěti, слц. musieť, вл. musać, нл. musaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́мус «примус»
ви́мусити «заставити»
ви́мушений
зму́сити «заставити»
му «тс.»
мус «примус; обов’язок МСБГ»
мус «обов’язково, неодмінно»« [муса́й, мусо́во] «тс.» (присл.)
му́са
му́сати «мусити»
муси́т «мабуть; пора»
мусити (1408)
му́сить «імовірно, можливо, безумовно Ж; мабуть Корз»
му́ша «тс.; необхідність»
неви́мушений
непри́мусний «добровільний»
при́му́с
приму́сити «заставити»
приму́сія «речі, приналежності; турботи, клопіт»
примусо́вий
при́мусом «насильно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
му́сіць білоруська
musać верхньолужицька
μέδομαι «турбуюсь» грецька
meditor «обмірковую, збираюсь» латинська
musaś нижньолужицька
müssen пов'язане з messen і споріднене з «мусити»«міряти» (двн. muoӡann «тс.») німецька
musió польська
mera праслов’янська
му́сить російська
musieť словацька
мі́ра українська
musiti чеська
musěti ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України