ВИБАЛКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́лка «степовий яр, долина»
остаточно не з’ясоване;
здебільшого пов’язується з боло́то, боло́ння «долина», лтс. bala «долина», лит. balà «болото» (Uhlenbeck 97; Bern. І 40; Ernout–Meillet I 253; Шанский ЭСРЯ I 2, 24);
зіставлялось також з тур. bulak «джерело» (Rozwadowski RSl 2, 103), з каз. балкаш «болотисте місце» (Vasmer RSl 3, 255–256), з дангл. balc «підвищення між двома борознами» (Matzenauer 103), з топонімом Балкан (Соболевский РФВ 71, 439);
виводилось від псл. ob-valiti «обвалити» через фонетично закономірну форму o-baliti (Марусенко Досл. з мовозн. 2, 64–68);
р. ба́лка, п. [bałka] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́вка
«русло висохлої річки»
ба́лище
«степовий яр»
ба́лок
«балка»
балча́нський
ви́балок
пере́балочок
«невелика балка»
приба́лковий
при́балок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| balc «підвищення між двома борознами» | давньоанглійська |
| балкаш «болотисте місце» | казахська |
| bala «долина» | латиська |
| balà «болото» | литовська |
| bałka (з укр.) | польська |
| ob-valiti «обвалити» | праслов’янська |
| ба́лка | російська |
| bulak «джерело» | турецька |
| боло́то | ? |
| боло́ння «долина» | ? |
| Балкан | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України