ВЕРЕЩАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
вереща́ка «страва з свинини»
бр. верашча́ка «вид страви»;
очевидно, запозичення з польської мови;
п. wereszczaka, wereszczak «свіже смажене сало в соусі з цибулею» пов’язують з прізвищем Верещак, (кухар польського короля Августа III);
виведення безпосередньо від укр. верещати (Brückner 606) необґрунтоване;
р. [вереща́га] «яєчня; страва з свинини; жарений судак»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wereszczaka | польська |
| вереща́га «яєчня; страва з свинини; жарений судак» | російська |
| верещати | українська |
| Верещак | ? |
ве́реск
псл. *verskъ «крик», паралельне до *verzgъ, *verzati;
звуконаслідувальне утворення, яке вважається спорідненим з лит. verkti «плакати», vérkauti «кричати»;
хитання ск/зг в деяких слов’янських мовах пояснюється експресивним характером слова;
р. [вереща́ть, верескну́ть], бр. ве́раск, др. Ве́рескъ, п. wrzask, ч. vřesk, vřeskot, слц. vresk, vreskot, вл. wrjesk, wrjeskot, нл. wrjask, wrjaskot, болг. вря́сък, м. врескот, вресок, схв. ври́сак, слн. vrisk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верескли́вий
верескля́
«криклива дитина»
верескну́ти
верескотня́
верескотня́ва
вереску́н
«крикун»
вереску́ха
вере́сну́ти
вереща́ка
«крикун»
вереща́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́раск | білоруська |
| вря́сък | болгарська |
| wrjesk | верхньолужицька |
| wrjeskot | верхньолужицька |
| Ве́рескъ | давньоруська |
| verkti «плакати» | литовська |
| врескот | македонська |
| wrjask | нижньолужицька |
| wrjaskot | нижньолужицька |
| wrzask | польська |
| *verskъ «крик» | праслов’янська |
| вереща́ть | російська |
| ври́сак | сербохорватська |
| vresk | словацька |
| vreskot | словацька |
| vrisk | словенська |
| верескну́ть | українська |
| вресок | українська |
| vřesk | чеська |
| vřeskot | чеська |
| *verzgъ | ? |
| *verzati | ? |
| vérkauti «кричати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України