ВЕРБИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
верба́ «Salix L.» (бот.)
псл. *vьrba;
споріднене з лит. virbas «прут, лозина, стебло», лтс. viȓbs «палиця, ціпок», virba «прут, спис», гр. ῥάβδος «ціпок», лат. verbēnae«листя і пагони лавра», verbera «побої, удари» (‹«різки»);
за Махеком, спочатку було слов’янське зб. *vьrbьje «пруття», до якого виникла форма однини *vьrba, що витіснила попередню назву дерева rokyta;
іє. *uer-b(h)- «гнути, крутити, вертіти», похідне від *ver- «крутити, гнути»;
р. ве́рба́, бр. вярба́, др. вьрба, п. wierzba, ч. vrba, слц. слн. vŕba, вл. нл. wjerba, болг. върба́, м. врба, схв. врба, стсл. връба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верб
«шашіль, Cossus ligniperda»
ве́рб
ве́рб
«аромія мускусна (?), Cerambyx moschatus (Aromia moschata L.?)»
(ент.)
верби́на
верби́нець
«лоза»
верби́ця
ве́рби́ч
«вербна неділя Г; мороз під вербну неділю Ж»
вербі́вка
«посудина з верби»
вербля́ниця
«час, коли цвітуть верби»
верблянки́
«яблука на вербі щеплені»
ве́рбний
вербни́к
ве́рбниця
«тс.; вербна неділя»
вербняжо́к
«вербняк»
вербня́к
вербо́в'я
«верби»
вербо́вий
вербови́на
«вербоцвітні»
за́верба
«вид верби»
за́вербник
за́вербок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вярба́ | білоруська |
| върба́ | болгарська |
| wjerba | верхньолужицька |
| ῥάβδος «ціпок» | грецька |
| вьрба | давньоруська |
| *uer-b(h)- «гнути, крутити, вертіти» | індоєвропейська |
| verbēnae «листя і пагони лавра» | латинська |
| viȓbs «палиця, ціпок» | латиська |
| virbas «прут, лозина, стебло» | литовська |
| врба | македонська |
| wjerba | нижньолужицька |
| wierzba | польська |
| *v | праслов’янська |
| ве́рба́ | російська |
| врба | сербохорватська |
| vŕba | словацька |
| vŕba | словенська |
| връба | старослов’янська |
| vrba | чеська |
| virba «прут, спис» | ? |
| verbera «побої, удари» (‹«різки») | ? |
| *v «пруття» | ? |
| *v | ? |
| *ver- «крутити, гнути» | ? |
вербе́на «Verbena officinalis L.» (бот.)
запозичення з латинської мови;
іноді латинська назва рослини виводиться від кельт. fer «знищувати» і foen «камінь» (Нейштадт 459);
латинська наукова назва рослини, як і її варіант verbēnāca «тс.», мабуть, етимологічно тотожна з verbēnae «(священні) гілки» (лавра, оливи, мирта), пов’язаним з verbera «прути для покарання; батіг, удари» і спорідненим з лит. virbas «прут, лозина, стебло», псл. *vьrba, укр. верба́;
р. бр. болг. Вербе́на, п. werbena, ч. слц. verbena, схв. Врбе́на;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Вербе́на | білоруська |
| Вербе́на | болгарська |
| fer «знищувати» | кельтські |
| virbas «прут, лозина, стебло» | литовська |
| werbena | польська |
| *v | праслов’янська |
| Вербе́на | російська |
| Врбе́на | сербохорватська |
| verbena | словацька |
| верба́ | українська |
| verbena | чеська |
| foen «камінь» | ? |
| verbēnāca «тс.» | ? |
| verbēnae «(священні) гілки» (лавра, оливи, мирта) | ? |
| verbera «прути для покарання; батіг, удари» | ? |
верби́нка «айстра італійська, Aster amellus L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, похідне від верба за схожістю ланцетоподібного листя обох рослин;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верба | ? |
вербівни́к «вербозілля звичайне, Lysimachia vulgaris L.» (бот.)
назва пояснюється схожістю ланцетоподібного листя вербозілля з листям верби;
пов’язане з верба́;
р. вербе́йник, п. ст. wrbice «тс.», ч. vrbina «плакун верболистий, Lythrum salicaria L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wrbice «тс.» | польська |
| вербе́йник | російська |
| vrbina «плакун верболистий, Lythrum salicaria L.» | чеська |
| верба́ | ? |
| wrbice «тс.» | ? |
верблю́дка «зніт чотиригранний, Epilobium tetragonum L.» (бот.)
неясне;
можливо, пов’язане з верба́ і пізніше зближене з верблю́д, верблю́дка1;
пор. укр. [вербичка] «зніт рожевий, Epilobium roseum Schreb.», п. wierzbownica «зніт», ч. vrbovka, [vrbka], болг. върбовка, схв. [врбовица, врбовка, вербовка, врболика], слн. vrbovec «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| върбовка | болгарська |
| wierzbownica «зніт» | польська |
| врбовица | сербохорватська |
| врбовка | сербохорватська |
| вербовка | сербохорватська |
| врболика | сербохорватська |
| vrbovec «тс.» | словенська |
| вербичка «зніт рожевий, Epilobium roseum Schreb.» | українська |
| vrbovka | чеська |
| верба́ | ? |
| верблю́д | ? |
| верблю́дка | ? |
| вербичка «зніт рожевий, Epilobium roseum Schreb.» | ? |
| vrbka | ? |
ви́рпці «постоли»
неясне;
можливо, пов’язане з верба́ (тобто *вербці, первісно як «взуття, зроблене з кори або пагонів молодої верби»);
пор. також [ке́рпці] «постоли»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верба́ (тобто *вербці, первісно як «взуття, зроблене з кори або пагонів молодої верби») | ? |
| ке́рпці «постоли» | ? |
за́верба
похідні утворення від верба́ з початковим значенням «другорядна верба; те, що стоїть за вербою» (пор. [зава́тра] «друге вогнище» Ж, [загру́ба] «лежанка, грубка» Дз);
назва зумовлена тим, що ця верба (кущ, зрідка деревце) значно поступається розмірами перед іншими вербами;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́верб
«верба пурпурова, Salix purpurea L.»
за́вербник
«вид верби»
за́вербок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верба́ «другорядна верба; те, що стоїть за вербою» (пор. [зава́тра] «друге вогнище» Ж, [загру́ба] «лежанка, грубка» Дз) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України