ВЕНТЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ве́нтер «ятір»
запозичене з литовської мови, можливо, через польську або білоруську;
лит. vénteris «ятір», лтс. veñteris «тс.» зводяться до прабалтійського *ventė «прут», яке зіставляється з лтс. viete «тс.»;
р. ве́нтерь, [ве́нтель, ве́тер, ве́тыль, вити́ль], бр. ве́нцер, п. więcierz, więcerz, więciorka «верша»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вєнтєр
«тс.»
ві́нтєр
ві́нтєрний
ві́нті́р
ві́нті́рчик
«рибалка, який ловить рибу ятерами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́нцер | білоруська |
| veñteris «тс.» | латиська |
| viete «тс.» | латиська |
| vénteris «ятір» | литовська |
| więcierz «верша» | польська |
| więcerz «верша» | польська |
| więciorka «верша» | польська |
| ве́нтерь | російська |
| ве́нтель | українська |
| ве́тер | українська |
| ве́тыль | українська |
| вити́ль | українська |
| *ventė «прут» | ? |
в'я́тер
давнє запозичення з балтійських мов, того самого походження, що й пізніше [ве́нтер, ві́нтір] і под;
р. вятер(ь), п. więcierz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в'я́тір
вя́трик
еятерина
суя́трик
«частина ятера»
ятер
ятери́на
я́тір
ятра́к
«вид ятера»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| więcierz | польська |
| ве́нтер | ? |
| ві́нтір | ? |
| вятер (ь) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України