ВГРУЩАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
угруща́ти «переконувати, умовляти; умовляти суворо, з докорами і погрозами; [журити; засмучувати] Нед»
не зовсім ясне;
можливо, похідне утворення від незасвідченого *грусть ‹ псл. grustь ‹ *grudtь «сум, смуток, журба» (пор. р. грусть «сум, смуток», [погрусти́ть] «погрозити пальцем», схв. ст. грустити «нудити», слн. grústiti «робити противним», grúst «відраза»), яке загальноприйнятої етимології не має;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгруща́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
grustь «сум, смуток, журба» (пор. р. грусть «сум, смуток», [погрусти́ть] «погрозити пальцем», схв. ст. грустити «нудити», слн. grústiti «робити противним», grúst «відраза») | праслов’янська |
грусть | російська |
grústiti «робити противним» | словенська |
grúst «відраза» | словенська |
*грусть | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України